Название: Кмітливіші, швидші, кращі. Секрети продуктивності в житті та бізнесі
Автор: Чарлз Дахіґґ
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Самосовершенствование
isbn: 978-617-12-2642-5,978-617-12-2643-2,978-617-12-2280-9
isbn:
– Найбільше мені подобається дивитися виконання скетчу, і як актори його трактують на кону – вмерти і не жити, і як сценаристи тріумфально плескають один одного по долонях біля монітору, і як поза лаштунками люди регочуть, а інший склад уже міркує, як ще смішніше подати персонажів наступного разу, – сказав мені Лорн Майклз. – Коли я бачу, що всі учасники надихаються тим самим, то розумію, що все спрацювало. Тієї миті весь склад на кону працює один на одного, і кожний з них почувається зіркою.
3. Зосередження
І
Коли нарешті знайшли уламки, стало ясно, що мало хто із жертв катастрофи розумів, що біда близько, навіть коли удар уже стався. Не було свідчень, що пасажири в останню мить застібали ремені безпеки або квапливо піднімали столики з їжею. Кисневі маски надійно трималися на панелях під стелею. Огляд з підводного човна уламків на дні Атлантичного океану виявив цілий ряд сидінь у піску, що ніби чекав на продовження польоту.
Майже два роки пішло на пошуки самописців літака, і всі сподівались, що тільки-но їх підіймуть на поверхню, нарешті з’ясується причина аварії. Однак спершу вони виявились малоінформативними. Дані свідчили, що збоїв комп’ютерів на борту не було. Ніщо не вказувало на механічні пошкодження або пошкодження електропроводки. І лише прослуховування записів розмов у кабіні пілотів дало слідчим зачіпку. Цей «Ейрбас» – один з найбільших і найскладніших літальних апаратів в історії авіації, який мав бути взірцем безпомильної автоматики, – опинився на дні океану не через вади обладнання, а через неуважність.
За двадцять три місяці до цього, 31 травня 2009 року вечірнє небо було чисте, коли рейс 447 компанії «Ейр Франс» одержав добро на політ з Ріо-де-Жанейро до Парижа з 228 пасажирами на борту.[80] У салоні були молоді: колишній диригент Вашинґтонської національної опери, відомий активіст у галузі контролю озброєнь, одинадцятирічний хлопець, який прямував до школи-інтернату. Один з пілотів привозив до Ріо дружину, аби провести разом на пляжі Копакабана три доби, які випадають на відпочинок після рейсу. Тепер вона перебувала у хвостовій частині масивного літака, а він разом з двома колегами – у кабіні пілотів, які здійснювали зворотній рейс.[81]
Під час набору висоти відбувся стандартний обмін інформацією з авіадиспетчером, як це й має бути при злеті. Через чотири хвилини після СКАЧАТЬ
80
Своїм розумінням деталей рейсу 447 компанії «Ейр Франс» я завдячую багатьом експертам: William Langewiesche, Steve Casner, Christopher Wickens, and Mica Endsley. I also drew heavily on a number of publications: William Langewiesche, “The Human Factor,” Vanity Fair, October 2014; Nicola Clark, “Report Cites Cockpit Confusion in Air France Crash,” The New York Times, July 6, 2012; Nicola Clark, “Experts Say Pilots Need More Air Crisis Training,” The New York Times, November 21, 2011; Kim Willsher, “Transcripts Detail the Final Moments of Flight from Rio,” Los Angeles Times, October 16, 2011; Nick Ross and Neil Tweedie, “Air France Flight 447: ‘Damn It, We’re Going to Crash,’ ” The Daily Telegraph, May 1, 2012; “Air France Flight 447: When All Else Fails, You Still Have to Fly the Airplane,” Aviation Safety, March 1, 2011; “Concerns over Recovering AF447 Recorders,” Aviation Week, June 3, 2009; Flight Crew Operating Manual, Airbus 330 – Systems – Maintenance System; Tim Vasquez, “Air France Flight 447: A Detailed Meteorological Analysis,” Weather Graphics, June 3, 2009, http:// www.weathergraphics.com/tim/af447/; Cooperative Institute for Meteorological Satellite Studies, “Air France Flight #447: Did Weather Play a Role in the Accident?” CIMSS Satellite Blog, June 1, 2009, http://cimss.ssec.wisc.edu /goes/blog/archives/2601; Richard Woods and Matthew Campbell, “Air France 447: The Computer Crash,” The Times, June 7, 2009; “AF 447 May Have Come Apart Before Crash,” Associated Press, June 3, 2009; Wil S. Hylton, “What Happened to Air France Flight 447?” The New York Times Magazine, May 4, 2011; “Accident Description F-GZC,” Flight Safety Foundation, Web; “List of Passengers Aboard Lost Air France Flight,” Associated Press, June 4, 2009; “Air France Jet ‘Did Not Break Up in Mid-Air,’ Air France Crash: First Official Airbus A330 Report Due by Air Investigations and Analysis Office,” Sky News, July 2, 2009; Matthew Wald, “Clues Point to Speed Issues in Air France Crash,” The New York Times, June 7, 2009; Air France, “AF 447 RIO- PARIS-CDG, Pitot Probes,” October 22, 2011, http://corporate.airfrance.com /en/press/af-447-rio-paris-cdg/pitot-probes/; Edward Cody, “Airbus Recommends Airlines Replace Speed Sensors,” The Washington Post, July 31, 2009; Jeff Wise, “What Really Happened Aboard Air France 447,” Popular Mechanics, December 6, 2011; David Kaminski-Morrow, “AF447 Stalled but Crew Maintained Nose-Up Attitude,” Flight International, May 27, 2011; David Talbot, “Flight 447’s Fatal Attitude Problem,” Technology Review, May 27, 2011; Glenn Pew, “Air France 447 – How Did This Happen?” AVweb, May 27, 2011; Bethany Whitfield, “Air France 447 Stalled at High Altitude, Official BEA Report Confirms,” Flying, May 27, 2011; Peter Garrison, “Air France 447: Was It a Deep Stall?” Flying, June 1, 2011; Gerald Traufetter, “Death in the Atlantic: The Last Four Minutes of Air France Flight 447,” Spiegel Online, February 25, 2010; Nic Ross and Jeff Wise, “How Plane Crash Forensics Lead to Safer Aviation,” Popular Mechanics, December 18, 2009; Interim Report on the Accident on 1 June 2009 to the Airbus A330-203 Registered F-GZCP Operated by Air France Flight AF 447 Rio de Janeiro-Paris (Paris: Bureau d’Enquêtes et d’Analyses pour la sécurité de l’aviation civile [BEA], 2012); Interim Report No. 3 on the Accident on 1 June 2009 to the Airbus A33 0-203 registered F-GZCP Operated by Air France Flight AF 447 Rio de Janeiro-Paris (Paris: BEA, 2011); Final Report on the Accident on 1st June 2009 to the Airbus A330-203 Registered F-GZCP Operated by Air France Flight AF 447 Rio de Janeiro-Paris (Paris: BEA, 2012); “Appendix 1 to Final Report on the Accident on 1st June 2009 to the Airbus A330-203 Registered F-GZCP Operated by Air France Flight AF 447 Rio de Janeiro-Paris” (Paris: BEA, July 2012); Lost: The Mystery of Flight 447, BBC One, June 2010; “Crash of Flight 447,” Nova, 2010, produced by Nacressa Swan; “Air France 447, One Year Out,” Nova, 2010, produced by Peter Tyson.
81
На думку компанії «Ейр Франс», неправильно вважати основною причиною катастрофи рейсу 447 помилку пілота. (Цю версію піддають сумніву багато авіаекспертів.) Компанії передали список питань стосовно деталей, розглянутих у цьому розділі. Компанія відмовилась коментувати проблеми поза тими, що містилися в офіційній доповіді по рейсу 447 компанії «Ейр Франс», опублікованій Бюро розслідувань і аналізу для гарантування безпеки цивільної авіації, котре є офіційним французьким органом розслідування авіакатастроф. Речник «Ейр Франс» заявив: «Важливо пам’ятати, що доповідь про розслідування під орудою Бюро, яке уповноважене на сьогодні провадити офіційне і державне розслідування, аналізує і вивчає багато обставин, згаданих [у цьому розділі]. Ця доповідь є англійською на сайті Бюро. Для доповнення наших відповідей ми можемо лишень скерувати журналіста до цієї доповіді».