Сюрпризи долі. Ева Гата
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Сюрпризи долі - Ева Гата страница 9

СКАЧАТЬ майстром інтриги, частенько давала їй поради, які ще більше травмували психіку. Її підюджування не давали заспокоєння, а лише роз’ятрювали душу і розвивали хворобливу фантазію.

      Емоції нікуди не зникають безслідно: позитивні дають натхнення на звершення і творчість, а негативні лягають важким тягарем на серці. Вони починають матеріалізуватися й обертатися на різні зайві утвори. Ті, що пов’язанні з постійним копирсанням у собі та незадоволенням, зазвичай, осідають піском та камінцями у нирках і печінці. Особливо небезпечними є ненависть та непрощена образа, саме вони частенько спричинюють утворення ракових клітин. А такі, як ревність, жалість або підозри, полюбляють зупинятися в грудях або нагадують про себе іншими жіночими хворобами.

      Олена відчула неприємний біль у грудях.

      – Тобі негайно треба до лікаря, – радила Катруся, – не затягуй, поговори з Мариною, вона ж лікар і щось тобі порадить.

      – Ти думаєш, що в мене щось небезпечне? – допитувалася в подруги.

      – Я не думаю, але ліпше перевіритися, я ж не лікар.

      Олена злякалася. А якщо вона серйозно хвора? Їй стало шкода себе і захотілося плакати.

      Увечері Георгій, повернувшись з роботи, застав дружину з розпачем в очах.

      – Що сталося, в тебе якісь неприємності?

      – Це значно гірше, а може, і на ліпше. Тепер ти станеш вільним і зможеш робити, що заманеться.

      – Що ти маєш на увазі? – захвилювався Георгій.

      – Я, напевно, невиліковно хвора, – розплакалася Олена.

      – Не говори дурниць, звідки така інформація?

      – Це твої походеньки довели мене до такого стану! – не припиняла ридати Олена.

      – Я нічого не розумію, – розгубився Георгій.

      – Коли зрозумієш, буде запізно.

      – Ти можеш мені пояснити, що сталося?

      – Я маю щось у грудях, і воно болить.

      – Не панікуй, піди до лікаря, – намагався заспокоїти дружину.

      – Я знаю і без тебе, – гостро відповіла Олена, відчувши хвилювання чоловіка. Їй це сподобалося. От чим можна його тримати!

      На другий день зателефонувала Марина.

      – Катруся мені розповіла про твої проблеми.

      – Що ти можеш мені порадити? – сумно запитала Олена.

      – Сьогодні ж домовлюся з лікарем, зробиш аналізи і все знатимемо.

      Марина дуже любила допомагати, якщо хтось із друзів цього потребував. Вона активно бралася до роботи, коли треба рятувати ближнього. В неї від цього навіть поліпшувався настрій. «Моє покликання – допомагати у біді», – частенько говорила подругам.

      – Що б я без тебе робила? – зітхала Олена.

      – Не переживай, у мене є чудові знайомства, зробимо все, на що здатна наша медицина. Тепер твій благовірний покрутиться, як білка у колесі. Нехай подумає, до чого довів жінку.

      Виявилося, що все не так зле. Результати аналізів СКАЧАТЬ