Сюрпризи долі. Ева Гата

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ нам потрібно тебе, закінчуй швидше і не барися, – незадоволено пробурчала Олена.

      – Ну не сердься, у думках я з вами, – поспішив завершити розмову Георгій.

      – Так завжди, а особливо останнім часом, як не одне, то друге, – запротестувала Олена, але в трубці чулися лише короткі гудки.

      – Що йому мої образи, все одно зробить так, як захоче, – промовила сама до себе.

      Раптом їй пригадався один неприємний епізод, від якого кольнуло у серці. Зранку, коли поверталася з магазину, перед носом виросла з землі старезна баба, справжня відьма, та ще й з порожнім відром. Олена хотіла її обійти, однак та наче навмисне поквапилася перейти їй дорогу.

      – Який лихий знак, – подумала, – треба очікувати на неприємності. Господи, тільки б усе гаразд з Георгієм і дітьми. Тривожні думи, що почали ґвалтувати мозок, перервали голоси хлопців, які зайшли в кімнату.

      – Мої любі уродинники, ви нарешті вдома, швидко мийте руки і мені трішки допоможете, – радісно зустріла дітей Олена.

      – Мамо, ми ще маємо деякі справи, – швидко відповів Петро.

      – Які ще можуть бути справи, якщо зараз прийдуть гості, нікуди не йдіть, – незадоволено почала дорікати.

      – На вулиці нас чекає приятель, ми швидко повернемося, – додав Павло.

      – А кого ж вітати, якщо вас не буде?

      – Ми тут неподалік, як тільки хтось прийде, ми відразу повернемося, – у дверях вигукнув Петро.

      Вона хотіла щось додати, але хлопці швидко вислизнули з дому.

      За півгодини прийшла Марина.

      – Олесь ще не приходив? – у дверях запитала гостя.

      – Ні, ти перша, а ви що, окремо?

      – Вони з малою з хвилини на хвилину прийдуть, виникли ще якісь термінові справи.

      – Твоя доня справжня красуня, як у неї справи?

      – Усе в порядку, вже стала зовсім дорослою, тепер вирішила змінити місце праці. Сучасна молодь мало дослухається до порад батьків. А твої всі де?

      – Не питай, бо слів немає. Діти десь тут вештаються, обіцяли скоро прийти, а Георгій, сама знаєш, весь у роботі. Навіть на уродини до власних дітей запізнюється.

      – І коли ж прибуде наш сонце-бог? – їдко запитала Марина.

      – Казав сідати за стіл без нього.

      – І що ж то у нього така важлива робота у суботній вечір?

      – Якась зустріч.

      – Ну-ну, знаємо ці зустрічі, всі вони однакові.

      – Що ти маєш на увазі? – стривожилася Олена.

      – Та я так, – вкусила себе за язик Марина.

      – Ні, ти мені скажи, ти щось недоговорюєш, – наполягала Олена.

      – Та що я можу знати, я ж свічки не тримала.

      – Ти думаєш, що він не на роботі, а з якоюсь жінкою? – вжахнулася Олена.

      – Я не стовідсотково впевнена, але ти повинна бути уважнішою.

      Олена відчула, як у неї затерпають ноги.

      – А СКАЧАТЬ