Чужинець на чужій землі. Роберт Гайнлайн

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ відчувала якийсь тягар – через те, як вчинила зі своєю бездоганною професійною репутацією.

      – О, Джубале, дякую! – сказала вона, а потім додала: – Не думаю, що зможу зараз когось доглядати: сьогодні в мене вихідний.

      – Добре. Тоді ти в укритті. Чим бажаєш зайнятися?

      – У мене не було часу подумати… Гадаю, потрібно зв’язатися з банком, щоб отримати трохи грошей… – Вона замовкла, намагаючись згадати свій баланс. Він ніколи не був великим, і вона інколи забувала цифри…

      Джубал відволік її:

      – Якщо ти вийдеш на зв’язок з банком, то негайно отримаєш копів на порозі. Чи не краще залишитись тут, поки вся ця історія трохи стихне?

      – О, Джубале, я б не хотіла обтяжувати тебе.

      – Ти вже обтяжила мене. Не хвилюйся про це, дитинко. Тут завжди є гості – одні приходять, інші йдуть… Одна родина жила тут сімнадцять місяців. Але ніхто не обтяжує мене проти моєї волі, тож розслабся. Якщо ти будеш така ж корисна, як і гарна, то можеш залишатися тут вічно. А зараз про нашого пацієнта: ти сказала, що хочеш відстояти його права. Припускаю, ти очікуєш, що я можу в цьому допомогти?

      – Ну, я… Бен казав… Здається, Бен думав, що ви допоможете.

      – Мені подобається Бен, але він не говорить від мого імені. Мені взагалі нецікаво, отримає він свої права чи ні: я не підтримую цю дурню про «Справжнього принца». Його права на Марс – головний біль юристів, і я, як юрист, не зобов’язаний поважати їх. Що ж до багатства, то, думаю, він його отримає: ця ситуація залежить від кипіння пристрастей інших людей, а також від наших дивних племінних звичаїв; він сам не заробив жодної копійки. Гадаю, йому пощастить, якщо вони не обдеруть його як липку, але я не шукатиму у газетах повідомлень про те, чим все закінчиться. Якщо Бен очікував, що я буду відстоювати права Сміта, то ти прийшла не туди.

      – Що ж… – Джилл відчула раптову самотність, – думаю, мені краще поміркувати про те, щоб його перевезти звідси.

      – О ні! Хіба що ти дійсно цього хочеш.

      – Але я думала… Ви сказали…

      – Я сказав, що не зацікавлений у павутинні юридичних вигадок. Але пацієнт і гість під моїм дахом – це зовсім інша справа. Він може залишитись, якщо схоче. Я просто хотів пояснити, що не маю наміру втручатися в політику, щоб втілити якісь романтичні ідеї, що могли виникнути у тебе чи у Бена Кекстона. Моя люба, я завжди думав, що працюю для людства… І мені було приємно так думати. Потім я виявив, що людство не хоче, щоб я працював для нього; інакше кажучи – що воно відкидає будь-які спроби допомагати йому. Тож зараз я роблю те, що подобається Джубалу Гаршоу.

      І він повернувся до Дорказ так, наче тема була вичерпана.

      – Час вечеряти – чи не так, Дорказ? Хтось цим займається?

      – Міріам. – Вона відклала вишивку та встала.

      – Я ніколи не міг зрозуміти, як саме ці дівчата розподіляють між собою роботу.

      – Бос, як би ви про це дізнались? Ви ж ніколи нічого не робите. – Дорказ поляскала СКАЧАТЬ