Чужинець на чужій землі. Роберт Гайнлайн

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      На екрані знову з’явилось обличчя мадам Везант.

      – Посидь-но ось там, – сказала місіс Дуґлас до Сенфорта. – Почекай.

      Вона повернулась до екрана.

      – Еллі, дорогенька, мені потрібен свіжий гороскоп для мене та Джозефа. Тільки швидко – так швидко, як тільки зможеш їх скласти.

      – Дуже добре, – астролог вагалась, – я буду значно корисніша для тебе, люба, якщо ти скажеш, звідки така терміновість.

      Місіс Дуґлас барабанила пальцями по столу.

      – Тобі ж не обов’язково це знати, правда?

      – Звісно ж, ні. Будь хто, хто має необхідну ретельну підготовку, математичні навички та знання зірок, може скласти гороскоп, не знаючи нічого, крім місця та часу народження людини. Тобі про це відомо, дорогенька. Ти б могла навчитись робити це самостійно, якби не була надзвичайно зайнята. Пам’ятай: зірки радять, але не примушують. У тебе є вибір. Але якщо я маю підготувати для тебе надзвичайно детальний та складний аналіз, щоб допомогти, то мушу знати, у який сектор дивитися. Ми зосередимось на впливі Венери? Чи, можливо, Марса? Чи, може…

      Місіс Дуґлас вирішила.

      – Марс, – перебила вона. – Еллі, я хочу щоб ти склала третій гороскоп.

      – Дуже добре. Чий?

      – М-м… Еллі, я можу тобі довіряти?

      Здається, це образило мадам Везант.

      – Агнес, якщо ти мені не довіряєш, то краще взагалі не консультуватися зі мною. Є багато інших людей, які можуть дати тобі наукові пояснення. Я не єдиний носій давнього знання. Припускаю, у професора ван Краузмейера гарна репутація, навіть попри те, що інколи він схильний до… – Вона замовкла.

      – Будь ласка, будь ласка! Звісно, я довіряю тобі. Не думала, що ти дозволиш комусь іще виконувати для мене розрахунки. Слухай уважно. Тебе ніхто не чує?

      – Звичайно ж, ні, люба.

      – Я хочу, щоб ти склала гороскоп для Валентина Майкла Сміта.

      – Валентина Май… Людини з Марса?

      – Так, так, Еллі. Його викрали. Ми повинні знайти його.

      Через дві години мадам Олександра Везант відкинулась на крісло біля столу і зітхнула. Вона доручила секретареві скасувати всі зустрічі і справді зробила все, що могла: кілька аркушів паперу, вкриті діаграмами та фігурами, та потертий довідник перед нею свідчили про її зусилля. Олександра Везант відрізнялася від інших астрологів-практиків тим, що і справді намагалась обрахувати «впливи» небесних тіл за допомогою книги в м’якій обкладинці під назвою «Наука арканів ведичної астрології та Соломонів камінь», яку вона отримала від свого останнього чоловіка, професора Саймона Магуса, відомого телепата, гіпнотизера, ілюзіоніста та учня таємних мистецтв.

      Вона довіряла книзі, бо довіряла йому: ніхто не вмів складати гороскопи так, як Саймон, коли був тверезий. У більшості випадків він навіть не підглядав у книгу – так добре її знав. Вона розуміла, що ніколи не досягне його майстерності, тож завжди користувалася книгою та практичним довідником. Часом її розрахунки були трохи незрозумілі; з тієї самої причини СКАЧАТЬ