Сповідь відьом. Тінь ночі. Дебора Гаркнесс

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ навіть пальцем не поворухнуть. Чому так, вере?

      – Досить, – холодно сказав Метью. – Франсуазо, будь ласка, проведіть удовицю Бітон.

      – Я піду і піду з задоволенням. – Стара випрямилася настільки, наскільки дозволяли її вузлуваті зігнуті кістки. – Але запам’ятайте мої слова, володарю Ройдон. Кожне створіння в околиці підозрює, що ви – жахлива потвора, що харчується кров’ю. Коли вони дізнаються, що ви переховуєте відьму з такими лихими здібностями, то Господь буде нещадним до тих, хто пішов проти Його волі.

      – Прощавайте, вдовице Бітон, – відказав Метью, повертаючись до старої спиною, але бабця вперто хотіла залишити останнє слово за собою.

      – Стережися, сестро, – кинула вона, виходячи з кімнати. – Ти надто яскраво сяєш як для нинішніх часів.

      Усі присутні втупилися у мене поглядами. Відчувши дискомфорт від такої уваги, я завовтузилася.

      – Дайте своє пояснення, – стисло мовив Волтер.

      – Діана не мусить давати вам ніяких пояснень, – відрізав Метью.

      Волтер мовчки підняв руку на знак згоди.

      – Що сталося? – спитав мене Метью більш врівноваженим тоном, вочевидь вважаючи, що йому я маю дати пояснення.

      – Сталося те, що я й передбачала: ми сполохали вдовицю Бітон. Відтепер вона робитиме все можливе, щоб відсторонитися від мене.

      – Дивно… Вона мала бути зговірливою. Я зробив тій жінці багато послуг, – пробурмотів Метью.

      – А чому ти не сказав їй, ким я тобі доводжуся? – тихо спитала я.

      – Можливо, з тієї ж причини, з якої ти не сказала мені, що здатна зробити зі звичайним плодом із саду, – парирував він, беручи за лікоть. Метью обернувся до своїх друзів. – Мені треба поговорити зі своєю дружиною. Тет-а-тет. – І з цими словами вивів мене з кімнати.

      – Ага – тепер я знову стала твоєю дружиною! – вигукнула я, вириваючи лікоть з його хватки.

      – Ти ніколи не переставала бути моєю дружиною. Але не кожен має знати подробиці нашого приватного життя. А тепер поясни, що ж там сталося? – вимогливо спитав він, стаючи біля акуратно підстриженого паркового живоплоту.

      – Нещодавно ти зробив правильне зауваження: моя магія змінюється. – Я відвернула погляд убік. – Щось схоже вже трапилося раніше з квітами в нашій спальні. Переставляючи їх місцями, я відчула смак ґрунту та повітря, в яких вони зростали. І ті квіти зів’яли від мого дотику. Я спробувала загнати сонячне світло назад, у плід, але воно мені не підкорилося.

      – Поведінка вдовиці Бітон мала спустити з ціпка відьмовітер, бо ти почувалася немов загнаний у пастку звір, або ж відьмовогонь, бо ти відчула небезпеку. Можливо, подорож у часі якимось чином пошкодила твою магію, – похмуро припустив Метью.

      Я закусила губу.

      – Не треба мені було зриватися й демонструвати свої здібності.

      – Вона відразу ж здогадалася, що ти потужна відьма. Бо запах її страху заповнив усю кімнату. – В очах Метью СКАЧАТЬ