Соло для Соломії. Володимир Лис
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Соло для Соломії - Володимир Лис страница 8

Название: Соло для Соломії

Автор: Володимир Лис

Издательство:

Жанр: Современная зарубежная литература

Серия:

isbn: 978-966-14-6120-7,978-966-14-6124-5,978-966-14-5688-3

isbn:

СКАЧАТЬ назвати Вірою або Марусею. Али раз батюшка каже… Так і охрестили новонароджену. Дівчинка народилася нівроку, тільки вельми крикливою. От і тепер вона не давала матері і всій сім’ї спати. Двоє старших братиків і троє сестричок тихо ненавиділи крикливицю.

      – Колиши ще ти, – сказала Марина до чоловіка.

      Той покірно підвівся з ліжка, де перед тим задрімав, може, на якусь годинку. Марині хотілося вийти надвір, що вона й зробила. Ще подумала – цікаво, а в Зозуликів теж не сплять? Та коли вийшла, скільки не вдивлялася в темряву в той бік, де мала бути хата бісової Соломки і красунчика Гантона, жодного блимання ни побачила.

      «Везе ж людям», – подумала заздрісно й відчула, як ще більше хочеться спати.

      А на другій вулиці стояли під зірним небом жінка, кіт і пес. Жінці ставало все холодніше й холодніше, але щось стримувало, щоб піти до хати. Раптом дивна думка прийшла до неї. А що як пошукати доньчину зірку? Кажуть же, коли людина рождається, то на небі засвічується нова зірка – її душа. Янгол дивиться на небо очима тої зірки, казали Соломіїна бабця Мокрина. То де ж зірка її любого янголятка? Соломія пошукала очима, намагаючись вгадати, котра зірниця Соломійки-молодшої. Може, ота чи та? Зірки безмовно мерехтіли, мов дражнилися – ану ж, не вгадаєш. І раптом Соломія побачила маленьку, але досить яскраву зірочку. Їй-Бо, раніше її не помічала. Може, то вона? Ні, не дано людині того знати.

      Соломія ще раз глянула на небо і нахилилася до кота.

      – Може, тобі холодно, до сіней хочеш?

      Кіт замуркав і тернувся об її пальці. Шерсть його була холодною і начеб трохи мокрою.

      «Заросився ци десь у воду вліз?» – подумала Соломія.

      Вона підвела голову. І раптом здалося – тисячі зір просяться бути зіркою, янголом її доньки.

      «Я вже вибрала, – подумала Соломія. – Вже… Бо вибрала, бо то нова зірка… Али що я можу знати, проста сільська баба?»

      Враз почула стогін. Господи, що то? Звір чи людина? Здалося – щось дивне, вороже наближається до їхнього двору. Ось-ось ступить за ворота.

      Вдивилася в темінь. Ніде нікого. Але чиясь незрима присутність відчувається.

      Поспішно пішла до хати. Вже в сінях, притулившись спиною до дверей, подумала – а може, то стогнав Степан?

      Розділ ІІ

      Сестра джмелів

      1

      Дуже швидко й рано, ще й року доньці не було, Соломія зрозуміла, що її диво-дивне росте справжньою красунею. Ця певність дедалі більше зростала. Втім, кожна мати, особливо в ранньому дитинстві, вважає своє чадо, та ще й коли воно довгождане, найкращим у світі. День за днем, тиждень за тижнем, місяць за місяцем, а далі рік за роком поступово вимальовувався, витворювався Богом, природою, самою Соломійкою при заохітливій і захопленій участі її матері образ і характер, які не могли не викликати дедалі більшого захоплення. Про таке личко, як у Соломійки, кажуть, що в молоці СКАЧАТЬ