Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой. Стефан Цвейг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ його мемуарах можна знайти сотні підтверджень того, що рішучі вчинки, найгрубіші витівки й дотепні шахрайства завжди ставали раптовим вибухом настрою й ніколи – наслідком розрахунку. Одним помахом він раптом скидає рясу абата; бувши солдатом, він, пришпоривши коня, вирушає у ворожу армію й здається в полон; він мчить до Росії або в Іспанію, керуючись якимсь чуттям, він не має становища, посади, рекомендацій, нічого не знає про ту нову країну, навіть не питає самого себе – чому й навіщо. Всі його рішення відбуваються, наче мимовільний пістолетний постріл, від нервів, під впливом настрою, від накопиченої нудьги. Вони так кидають його з однієї крайнощі в іншу так, що він сам іноді лякається й протирає очі. І, ймовірно, саме цій відважній безцільності він зобов’язаний повнотою переживань: бо more logico, чесно збираючи відомості й розраховуючи, ніколи не станеш авантюристом, маючи певну стратегічну систему, не можна бути таким фантастичним майстром життя.

      Тому помилкові й незрозумілі старання всіх поетів, котрі обирають нашого Казанову – людину безпосередніх мотивів – героєм комедії або розповіді, наділяючи його чимось на зразок живої душі, мрійливістю або чимось фаусто-мефістофельським, його, чия привабливість і енергія – це винятковий результат відсутності роздумів й аморальної неперебірливості. Влийте йому у вени тільки три краплі сентиментальності, навантажите його знаннями й відповідальністю – і він перестане бути Казановою; нарядіть його в цікаву похмурість, підсуньте йому совість – і він опиниться в чужій шкурі. Бо це вільне дитя світу, цей вічний син легковажності, котрий нахабно хапає кожну іграшку, поспішно накидається на всі розваги, спраглий до жінок, насолод і чужих грошей, не містить у собі абсолютно нічого демонічного; єдиний демон, що підганяє Казанову, має надзвичайно міщанське ім’я, на вигляд товстий і розпливчастий, він просто-таки називається нудьгою.

      Феноменально порожній, без душевного змісту, абсолютно безповітряний простір, він мусить, аби не потрапити в пазурі внутрішньої загибелі, постійно й безперервно поповнювати себе зовнішніми подіями; щоб не померти з голоду, йому постійно потрібен кисень авантюр; ось причина цієї гарячої, судомної спраги до всього небувалого й нового, ось звідки ці невтомні пошуки, полум’яні прагнення й цікавість цієї вічно голодної до подій людини. Непродуктивний зсередини, він безперервно повинен добувати життєвий матеріал, але його нескінченне бажання володіти всім дуже далеке від демонізму справжнього загарбника, далеке від Наполеона, який прагне з країни в країну, від королівства до королівства, з’їдає себе жагою безмежного; так само далекий і від Дон Жуана, що наче під ударами бича спокушає всіх жінок, щоб відчути себе самодержцем в інший безмежності – у світі жінок; жуїр Казанова ніколи не прагне досягти таких високих ступенів, він дорожить безперервністю насолод. Не фанатична ілюзія, як у людини дії або інтелекту, штовхає його до героїчного, грізної напруги почуттів, – він прагне лише до тепла насолод, до запаленої СКАЧАТЬ