Наприкінці приходить смерть. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Він амбітний. Йому не подобається виконувати чужі накази. До того ж він вважає, що керувати тут можу тільки я, його батько.

      – Так і є, – відказав Горі. – І мені здалося, Імхотепе, що в цього маєтку є слабке місце. Дозволиш мені говорити прямо?

      – Звісно, любий Горі. Твої слова завжди зважені та обмірковані.

      – Тоді ось що я скажу. Коли ти від’їздиш, Імхотепе, замість тебе має лишатися хтось наділений справжньою владою.

      – Я довіряю свої справи Яхмосові…

      – Я знаю, що ми діємо від твого імені, коли тебе немає, але цього не достатньо. Чому б не призначити одного з твоїх синів своїм помічником – не надати йому законної влади?

      Імхотеп, насупившись, ходив сюди-туди.

      – Кого з синів ти пропонуєш призначити? Собек поводиться владно, але не вміє коритися – я не можу йому довіряти. Його норов для цього не пасує.

      – Я думав про Яхмоса. Це твій найстарший син. Він добрий і любить тебе. А ще відданий тобі.

      – Так, характер у нього хороший, та він надто боязкий, надто слабкий. Він усім поступається. Якби ж Іпі лишень був трохи старший…

      Горі швидко промовив:

      – Небезпечно вручати владу надто молодому чоловікові.

      – Дійсно, дійсно. Що ж, Горі, я обміркую те, що ти сказав. Яхмос, безумовно, хороший син… слухняний син…

      Співрозмовник відказав м’яко, але стривожено:

      – Гадаю, ти ухвалиш мудре рішення.

      Імхотеп із цікавістю глянув на нього.

      – Про що ти, Горі?

      – Я щойно сказав, що небезпечно вручати владу занадто рано. Але і занадто пізно – так само небезпечно.

      – Ти хочеш сказати, що він занадто звик виконувати накази, замість їх віддавати. Що ж, можливо, в цьому є дещиця істини.

      Імхотеп зітхнув.

      – Як важко керувати родиною! Особливо жінками. В Сатіпі нестримний гонор. Кайт часто ходить насуплена. Але я чітко дав їм зрозуміти, що з Нофрет слід поводитися чемно. Гадаю, можна сказати…

      Він замовк. Задиханий раб наближався до нього вузькою стежкою.

      – Що сталося?

      – Баржа, господарю. Писар на ім’я Камені прибув із Мемфіса з повідомленням.

      Імхотеп стривожено зірвався з місця.

      – Знову неприємності, – вигукнув він. – Це такий самий факт, як те, що Ра пливе небокраєм! Варто на мить відволіктися, як усе йде не так.

      Імхотеп важко закрокував стежкою, а Горі лишився і мовчки дивився йому вслід.

      Обличчя в нього було стурбоване.

* * *

      Ренісенб безцільно йшла вздовж берега Нілу, коли почула крики та метушню й побачила людей, що бігли до причалу.

      Вона приєдналася до них. У човні, що підпливав до берега, стояв молодик, і коли вона побачила контури його тіла в яскравому світлі, її серце на мить припинило битися.

      Божевільна, фантастична думка промайнула в її голові.

      «Це Хай, – подумала вона. – Хай повернувся з потойбіччя».

      Потім СКАЧАТЬ