Наприкінці приходить смерть. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ занадто молодий, щоб отримувати власну платню. Слухайся Яхмоса. Йому відомі мої бажання та вказівки. – Імхотеп поклав руку старшому синові на плече. – Я довіряю тобі, Яхмосе. Коли я повернуся, ми ще раз поговоримо про законну посаду помічника.

      Яхмос раптом почервонів від задоволення. Він трохи випростався.

      Імхотеп вів далі:

      – Пропильнуй лишень, щоб під час моєї відсутності все було добре. Подбай, щоб до моєї наложниці добре ставилися – з належною люб’язністю та повагою. Вона на твоїй совісті. Ти мусиш пильнувати за поведінкою жінок у маєтку. Сатіпі нехай прикусить язика. І дивися, щоб Собек як слід пояснив усе Кайт. Ренісенб також мусить чемно ставитися до Нофрет. А ще я не потерплю грубощів на адресу Генет. Знаю, жінкам вона часом здається надокучливою. Вона живе тут уже давно й вважає, що має привілей говорити те, що не завжди хочеться чути. У неї немає ні краси, ні вроди, але вона віддана, пам’ятай, і завжди була вірна моїм інтересам. Я не дозволю, щоб її зневажали чи ображали.

      – Все буде зроблено, як ти велиш, – відповів на це Яхмос. – Але від слів Генет часто буває клопіт.

      – Пф! Нісенітниця. Те саме можна сказати про всіх жінок. Від Генет не більше клопоту, ніж від решти. Щодо Камені, то він лишиться тут. Ми можемо найняти іншого писаря, а цей допоможе Горі. Щодо земель, які ми здали в користування тій жінці, Яйї…

      Імхотеп удався в подробиці.

      Коли нарешті все було готове до відплиття, Імхотеп завагався. Він відвів убік Нофрет і непевно запитав:

      – Нофрет, ти задоволена тим, що лишаєшся тут? Може, тобі краще вирушити зі мною?

      Та похитала головою і посміхнулася.

      – Ти ж незабаром повернешся, – сказала вона.

      – Місяці за три. Чи за чотири. Хто знає.

      – От побачиш – час швидко мине. Мені тут буде добре.

      Імхотеп метушливо додав:

      – Я постановив Яхмосові – а той пильнуватиме за іншими синами – щоб до тебе ставилися з належною повагою. Якщо ти матимеш скарги, вони дорого заплатять за це!

      – Я впевнена, Імхотепе, вони зроблять усе, як ти сказав. – Нофрет замовкла. Потім додала: – Кому я тут можу цілком довіряти? Хто дійсно дбає про твої інтереси? Я не маю на увазі членів родини.

      – Горі, мій любий Горі. Він в усіх розуміннях моя правиця – людина зі здоровим ґлуздом і глибоким розумінням речей.

      Наложниця повільно відказала:

      – Вони з Яхмосом як брати. Можливо…

      – Ще є Камені. Він теж писар. Я накажу йому тобі служити. Якщо матимеш скарги, він усе запише й надішле повідомлення мені.

      Нофрет схвально закивала.

      – І Генет, – вигукнув Імхотеп. – Ще ж є Генет.

      – Так, – видобула Нофрет задумливо. – Що як ти поговориш із нею зараз, при мені?

      – Чудова думка.

      Послали по Генет, і вона прийшла з підлесливою жагою прислужити. Служниця почала була лементувати СКАЧАТЬ