Наприкінці приходить смерть. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ (ваша мати, Яхмосе й Собеку) й моя сестра (твоя мати, Іпі), – обидві відійшли до Осіріса багато років тому. Тож я привіз вам, Сатіпі та Кайт, третю сестру. Вона житиме разом із вами. Познайомтеся, це моя наложниця, Нофрет, яку ви маєте любити з любові до мене. Вона приїхала зі мною з Півночі, з Мемфіса, і лишиться тут із вами, коли мені знову доведеться поїхати.

      З цими словами він за руку вивів уперед жінку. Вона стояла поряд із ним, відкинувши голову, примруживши очі, зверхня і вродлива.

      Ренісенб, украй здивована, подумала: «Яка вона молода, певно, навіть молодша за мене».

      Нофрет стояла нерухомо. На її губах блукала легка посмішка, у якій була радше зневага, ніж бажання сподобатися. В неї були зовсім прямі чорні брови, шкіра насиченого бронзового кольору й такі довгі й пухнасті вії, що за ними було важко розгледіти очі.

      Родина, спантеличена, мовчки витріщалася на неї. З легким роздратуванням у голосі Імхотеп прорік:

      – Ну ж бо, діти, привітайте Нофрет. Хіба ви не знаєте, як вітають наложниць, яких батько привозить додому?

      Непевно, затинаючись, родина привітала Нофрет. Імхотеп із перебільшеною сердечністю, яка мала, певно, приховати його зніяковіння, жваво промовив:

      – Це вже краще. Нофрет, зараз Сатіпі, Кайт і Ренісенб відведуть тебе в жіночу половину. Де скрині? Їх винесли на берег?

      Дорожні скрині з округлими кришками почали виносити з баржі. Імхотеп звернувся до Нофрет:

      – Твої прикраси і вбрання у повній цілості. Пропильнуй за тим, як їх розкладатимуть.

      Потім, коли жінки пішли, він повернувся до синів.

      – Як тут наше господарство? Усе гаразд?

      – Нижні поля, які ми дали в користування Нахт… – почав був Яхмос, але батько його обірвав:

      – Жодних подробиць, милий Яхмосе. Подробиці можуть зачекати. Сьогодні ми розважаємося. Завтра ти, я та Горі візьмемося до справ. Давай, Іпі, ходімо в будинок. Який ти вже високий, вищий за мене!

      Собек сердито крокував за батьком та Іпі. Він пробурмотів на вухо Яхмосові:

      – Прикраси та вбрання, чув? Ось куди пішли прибутки від північних земель. Наші прибутки.

      – Тс-с, – прошепотів Яхмос. – Батько почує.

      – Ну то й що? На відміну від тебе, я його не боюся.

      Коли вони вже опинилися в будинку, Генет прийшла в Імхотепів покій, щоб приготувати все для купелі господаря. Вона розсипалася посмішками.

      Імхотеп перестав випромінювати захисну привітність.

      – Ну, Генет, що скажеш про мій вибір?

      Хоча чоловік і збирався в цій ситуації діяти з позиції сили, та все ж добре знав, що приїзд Нофрет викличе бурю – принаймні в жіночій половині будинку. Генет була не така. Надзвичайно віддане створіння. Вона його не розчарувала.

      – Вона вродлива! Дуже вродлива. Яке волосся, яка фігура! Вона тебе варта, Імхотепе, що іще я можу сказати? Твоя мила дружина була б рада, що така супутниця розраджуватиме тебе.

      – Гадаєш, СКАЧАТЬ