Три метри над рівнем неба. Федерико Моччиа
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Три метри над рівнем неба - Федерико Моччиа страница 28

СКАЧАТЬ коли помітив сумку, що висіла на бильці стільця, завішена курткою. Узяв її. Це була гарна сумка, елегантна та важкенька, з оздобленим наплічним ремінцем та двома шкіряними торочками. Вона мала бути добре споряджена, якщо господиня подбала про те, щоб її сховати. Полло почав розв’язувати вузол з торочок, проклинаючи свою дурну звичку гризти нігті. Можна потерпати від браку любові, або від браку грошей. Але ж не від одного й іншого одночасно. Нарешті розв’язав вузол. У цю мить двері відчинилися. Полло сховав сумку за спину. Усміхнена дівчина з темним волоссям спокійно увійшла до кімнати. Побачивши його, зупинилась.

      – Зачини двері.

      Палліна підкорилася. Полло витягнув сумку з-поза спини й почав ритися в ній. Палліна була заскочена. Полло помітив, що вона пильно дивилась на нього.

      – Ну, можна дізнатись, чого тобі треба?

      – Мою сумку.

      – То чого чекаєш? Бери її, ні?

      Полло вказав на ліжко, де юрмилися вже спустошені сумки.

      – Не можу.

      – Чому?

      – Один лихий тип тримає її в руках.

      – Ах.

      Полло усміхнувся. Пильніше подивився на дівчину. Вона була дуже симпатична, з чорним волоссям, одне пасмо якого стирчало, та гарними, трішки закопиленими губами. Звичайно, на ній була спідниця в колоніальному стилі. Полло знайшов гаманець, узяв його.

      – Тримай… – Кинув їй сумку. – Достатньо попросити…

      Палліна схопила сумку на льоту і також почала шукати щось усередині.

      – Ти знаєш, що не можна ритися у сумках дівчат, тобі мама такого не казала?

      – Ніколи не розмовляв зі своєю матір’ю. А от ти мала б поговорити про дещо зі своєю.

      – Чому це?

      – Ну, не повинно так бути, що вона дає тобі лише п’ятдесят штук.

      – Це мої кишенькові гроші на тиждень.

      Полло поклав банкноти до кишені.

      – Були.

      – То я сяду на дієту.

      – Тоді я зробив тобі послугу.

      – Кретин!

      Палліна знайшла те, що шукала, поклала сумку.

      – Потім, коли закінчиш, поклади мені гаманець назад. Дякую.

      – Слухай, якщо ти сідаєш на дієту, то, може, завтра я тебе запрошу на піцу?

      – Ні, дякую, коли плачу я, то хочу принаймні вільно вибирати, з ким мені йти.

      Вона зробила крок до дверей.

      – Гей, зачекай-но хвильку. – Полло підійшов до неї. – Що ти взяла?

      Палліна сховала руку за спину.

      – Нічого з того, що тебе цікавить.

      Полло затиснув їй передпліччя.

      – Агов, це я вирішую. Покажи.

      – Ні, відпусти мене. Гроші ти ж узяв, ні? Чого тобі ще?

      – Те, що у тебе в руці.

      Полло спробував забрати в неї СКАЧАТЬ