Три метри над рівнем неба. Федерико Моччиа

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ своєю дівчиною під лікоть та п’ятернею Гака, відпечатаною у нього на щоці.

      По кутках кухні стояли дорогі побутові прилади. Пухова ковдра, занадто маленька, щоб її красти, смажилася у духовці. Вона зіщулилась і випустила з себе кілька гусячих пір’їн. Вони могли бути задоволені: безперечно, їхня доля була такою ж, як і в створіння, якому вони колись належали.

      Брудні кеди лежали на білому столі у центрі приміщення. Засохлі грудочки землі відпали від підошви, і любитель пазлів міг би реконструювати ту дивну французьку квітку, символ виробника. Дверцята холодильника були відкриті.

      «Завжди зачиняйте холодильник, коли взяли те, що треба…» Так синьйора Міккі докоряла своїм дітям, коли вони занадто довго залишалися перед відчиненими дверцятами. Але, ймовірно, побачивши власника цих «адідасів» та його друга, синьйора Міккі не зважилася б вимовити взагалі ні звуку, просто мовчки вийшла б зі своєї обожнюваної кухні, залишивши їх так, з ногами на столі та тортом на вісімнадцятиріччя своєї дочки перед ними.

      – Ні, я сам хочу їх задути.

      – Курва, до чого тут ти? Торт знайшов я.

      – Так, але свічки запалив я.

      Гак із гордістю показав свою запальничку «Zippo». Сицилієць глянув на неї, потім усміхнувся.

      – Але ти не врахував одну річ.

      – Чого?

      – Що скоро мій день народження.

      Потужно дмухнув на торт, погасивши разом усі свічки. Зрозуміло, був не той день, і ще менше збігалася кількість свічок… Сицилієць був занадто дорослим як на вісімнадцять років, але він щасливо усміхнувся, як дитина, котра втратила передній зуб тому, що той був молочним, і його вирвала ниткою ніжна матуся, а не через добрячу зуботичку.

      Гак відкрив «Zippo» і майже одночасно сухо клацнув великим пальцем, потім пройшовся вогником по всіх свічках, залишивши на кожній по маленькому вогнику.

      – Бля, що ти робиш?

      – А тепер я їх задму.

      – Ні, так не годиться. На торт можна дмухати лише раз.

      – Хто це вирішив?

      – Я!

      Сицилієць запустив свою куцопалу руку у вершки, руйнуючи ідеальну окружність вісімки з кількості років Роберти.

      – Тоді ти гівнюк.

      – Чому?

      Сицилієць злизав вершки зі своїх брудних нігтів.

      – Я ніколи в своєму житті не задмухував свічок.

      – От же, бля, то загаси оті, що з твого боку.

      – Ні, ти вже весь торт зруйнував, воно мене більше не гребе.

      – Курва, замахав мене вже… Ось, хапай свій гівняний торт!

      Вигукнувши це, Сицилієць пожертвував тими вершками, що ще залишалися йому в руці, й пожбурив їх у куртку Гака.

      – Срака-мотика!

      Гак також заграбастав жменю вершків з торта, намагаючись поцілити в друга. Але, хоча одне його око було вже заплющене, не зміг СКАЧАТЬ