Пьесы на украинском языке. Собрание пьес в 18 книгах. Кн. 18. Валентин Красногоров

Чтение книги онлайн.

      АЛЛА. (Сухо.) Ми з тобою домовлялися цю тему не зачіпати.

      НАДЯ. А також багато інших. Може, краще нам як-небудь зустрітися í все з'ясувати?

      АЛЛА. Свого часу вже з'ясували, вистачить.

      НАДЯ. (Обійнявши Аллу за плечі.) Ну, Алла, посміхнися, ти ж на весілля прийшла.

      АЛЛА. (Усміхнувшись.) Все в порядку.

      Входить ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА., що змінила парадну форму на діловий костюм.

      ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА… Корнілова, швидко паспорти. Скоро ваша черга. Підете за Мурашкіною.

      НАДЯ. Будь ласка. Ось мій, ось Гришин.

      ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА… Наречений на місці?

      НАДЯ. Зараз буде. Можна поки оформляти.

      ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА… Ні, без нього не можна. Не положено.

      Незручна пауза.

      АНТОНІНА ПРОКОПІВНА. Мабуть зателефоную, дізнаюся. Певно, їх бабуля затримала. Вічно вона копається. (Дістає мобільний телефон í виходить.)

      ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА… (Наді.) Кого ви вибираєте у свідки?

      НАДЯ. Алла, йди сюди.

      АЛЛА. (Повагаючись) Ні, тільки не мене.

      НАДЯ. Ну-ну, не кокетуй.

      АЛЛА. (Серйозно.) Правда, не треба.

      ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА… Будь ласка, не відмовляйтеся. Красиві свідкині прикрашають весілля. (Пов'язує Аллі через плече широку пурпурну стрічку.)

      АНТОНІНА ПРОКОПІВНА. (Повертаючись.) Все в порядку. Хвилин через десять будуть.

      ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА… (Наді) Тоді зайдіть з паспортами до мене. (Виходить.)

      Віра повертається з вазою í ставить туди квіти. Входить Лариса – молода, не дуже красива í нескладна жінка.

      ЛАРИСА. (Наді.) Можна вас на хвилинку?

      НАДЯ. (В подиві.) Будь ласка.

      ЛАРИСА. Мене зовуть Лариса Анатоліївна. Можна просто ЛАРИСА. Я соціолог з університету í проводжу на базі Палацу одружень наукові дослідження. Ви не погодитесь мені допомогти?

      Надя Я?

      ЛАРИСА. Не лякайтеся, це дуже просто. Я дам вам невелику анкету, а ви відповісте на її запитання. Тільки í всього. (Вручає анкету.)

      Присутні зацікавлено стежать за розмовою. Тим часом в кімнату нерішуче входять дві жінки, одягнені в недорогі, але надто яскраві вбрання. У кожної в руках по букету. Тримаються жінки досить скуто, явно відчуваючи себе не в гуморі. Ми будемо називати їх Першою та Другою Гостями. Потоптавшись біля дверей, вони обережно підходять до Алли – у тій стрічка через плече – í про щось шепочуться з нею. Та ствердно киває. Жінки сідають поряд, але віддалік від інших гостей.

      АНТОНІНА ПРОКОПІВНА. (Наді.) А ну, що тут написано?

      НАДЯ. «Хто з подружжя, на вашу думку, повинен вести домашнє господарство? Хто повинен бути головою сім'ї? Хто повинен розпоряджатися грошима?» (Опускаючи листок.) Í ще декілька питань.

      АНТОНІНА ПРОКОПІВНА. Ну її до біса, цю анкету. Ще щось не те напишеш, потім пояснювати доведеться. Та й як СКАЧАТЬ