Етнографічні групи українців Карпат. Лемки. Коллектив авторов

Чтение книги онлайн.

      Лексика на означення різних назв страв та продуктів харчування: різанкы – локшини з прісного тіста; пенцакы, панцакы – ячмінна каша; ланду(о)ш, бандур’яник, паля – дерун; чир – мучна їжа, рідко зварена; зам’ішка, кулаша, лам'ішка – мучна їжа, густо зварена; ланґушани, ланґош – пиріг з тертої картоплі та сиру; со(у)ло(у)нина, шпырка – сало; кутейка, кукойка, кукейча – булка; жентиця – сироватка; палінка – горілка; студенина – холодець; яґли – пшоно.

      Лексика на означення явищ природи: голедиця – гололід; гвізда – зірка; згірниця – вечірня зірка; ґмла – туман; віхтелиця – хуртовина; мітла – комета; одмяк – відлига; опасть – іней; перун – грім; спар – спека; шаркан – сильний дощ з вітром.

      Лексика на означення одягу та взуття: ґачи – спідні штани; брушляк – кожушок без рукавів; кабат, шурц – спідниця; ногайкы – холошні з грубого сукна; скірні – чоботи та ін.

      Лексика на означення осіб за родом їх діяльності чи заняття: учар – вівчар; блянар – скляр; гудак – музикант; дуганяр – продавець тютюну; женьчар – жнець; коларь – колодій; просатар – той, хто просить кумів на хрестини; шчадрак – колядник у Свят-вечір; бетанґ – волоцюга та ін.

      Лексика на означення членів сім’ї, родини, сімейних зв’язків: ґазда, ґаздиня – господар, господиня; отроча, отрочатко – дитина; гдова, гдовец – вдова, вдівець; невіста – невістка; нанашка – хресна мати; хверстак, верствак – ровесник; хворота, хорота, цурись, цурина – дочка та ін.

      Лексика на означення зовнішнього вигляду людини, певних рис характеру (темпераменту, поведінка), органів і частин людського тіла: шкара(е)дний – поганий, некрасивий; трембухач – брюхата людина; надобний – вродливий, гарний; шварный – милий, симпатичний; шмыклый – стрункий; поцтивіст – ввічливий; сыза – сльоза; нохот – ніготь; цуприна чуприна; кімня, кім'я – тім’я; ноздрі – ніздрі; гамба – губа; баіуси – вуса; бембух – шлунок; зрілко – зіниця; перси – груди; понібя – піднебіння.

      Лексика на означення релігійних обрядів: кстити, кшчени – хрестити, хрещений; Вилиія – Святий вечір; квітниця – Вербна неділя; кітя – хліб на парастас.

      Специфічною є і побутова лемківська лексика на означення різних процесів, дій, станів тощо типу заукінати – замикати двері на замок; отвирати, отворати – відкривати (скриню), відчиняти (ворота); дуркати – стукати у двері; фриштиковати – снідати; полуднувати – обідати; рихтовати – приготовляти; нанадити – нагострити; нурцювати – ниряти; обаторитися – опам’ятатися; подырбати – порухати, потрясти; драшпати – дряпати; подруцкати – підкидати; позір дати – звернути увагу; порпатися – копирятися; звіритися (кому) – довіритися; швалити – свербіти; цвалувати – галопувати; ґиригувати – диригувати (хором); бантувати – руйнувати, нищити; фафрати – шепотіти; банувати – тужити; цнутися – нудитися, нудьгувати; змазуритися – бруднитися; СКАЧАТЬ