Етнографічні групи українців Карпат. Лемки. Коллектив авторов
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Етнографічні групи українців Карпат. Лемки - Коллектив авторов страница 18

СКАЧАТЬ її родючості. Здебільшого ці функції відображаються у системі рільництва як важливої стадії агротехнічного процесу.

      Важливою системою рільництва в господарствах лемківських селян у XIX ст. було багатопілля (4—6-трипілля) з невизначеною системою чистих парів, яке інколи могло переходити в сівозміну з п’яти- чи шестирічним ротаційним періодом. Вважається, що лемки у переважній більшості користувалися у XIX – на початку XX ст. класичним трипіллям, коли поле було поділене на три частини – для висіву озимих, ярових культур і для перелогу. Значні засади у забезпеченні селянської родини продуктами харчування, кормом для худоби і пасовищем зберігало традиційне карпатське двопілля, яке звалось на Лемківщині, як і на Бойківщині, толоко-царинною системою. Побутувала ще вирубно-вогнева система хліборобства у своєму традиційно-класичному варіанті, з такою її функцією, як розчищення лісових площ для орного поля. Зустрічалась ще одна з повним технологічним циклом система хліборобства вирубно-вогневого господарства – вирубно-польова. Очевидно, що в давнину горяни у долинах біля рік користувались і перелоговою системою, трансформованою з Передкарпаття чи зони лісостепу. У гірському рельєфі ця система не могла довго існувати, бо важко добута з-під лісу і окультурена ділянка землі вводилась у польовий масив постійного вжиткування.

      Введення у XIX ст. картоплі як основної харчової культури значно вплинуло на черговість і порядок сівозмін. Розорану новину займали картоплею, урожайну ділянку могли ще раз засадити картоплею, а вже третього року сіяли озиме жито, пшеницю, різновид проса «бор» чи бобові, і після них мішанку (овес з конюшиною). Сталої сівозміни для всього регіону не було, як і не було і в якомусь одному районі, де після картоплі сіяли ярі культури, а подекуди лише бобові чи технічні, але всюди завершували сівозміну висівом мішанки, після чого рік-три косили траву. Зустрічались подекуди сівозміни без парового відпочинку. Під таку інтенсивність землекористування підлягали суцільні орні площі поблизу садиб, і на них вирощували основну кількість сільськогосподарських культур [1, арк. 9, 14].

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEAYABgAAD/2wBDAAgGBgcGBQgHBwcJCQgKDBQNDAsLDBkSEw8UHRofHh0aHBwgJC4nICIsIxwcKDcpLDAxNDQ0Hyc5PTgyPC4zNDL/2wBDAQkJCQwLDBgNDRgyIRwhMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjL/wAARCAHgAx4DASIAAhEBAxEB/8QAHwAAAQUBAQEBAQEAAAAAAAAAAAECAwQFBgcICQoL/8QAtRAAAgEDAwIEAwUFBAQAAAF9AQIDAAQRBRIhMUEGE1FhByJxFDKBkaEII0KxwRVS0fAkM2JyggkKFhcYGRolJicoKSo0NTY3ODk6Q0RFRkdISUpTVFVWV1hZWmNkZWZnaGlqc3R1dnd4eXqDhIWGh4iJipKTlJWWl5iZmqKjpKWmp6ipqrKztLW2t7i5usLDxMXGx8jJytLT1NXW19jZ2uHi4+Tl5ufo6erx8vP09fb3+Pn6/8QAHwEAAwEBAQEBAQEBAQAAAAAAAAECAwQFBgcICQoL/8QAtREAAgECBAQDBAcFBAQAAQJ3AAECAxEEBSExBhJBUQdhcRMiMoEIFEKRobHBCSMzUvAVYnLRChYkNOEl8RcYGRomJygpKjU2Nzg5OkNERUZHSElKU1RVVldYWVpjZGVmZ2hpanN0dXZ3eHl6goOEhYaHiImKkpOUlZaXmJmaoqOkpaanqKmqsrO0tba3uLm6wsPExcbHyMnK0tPU1dbX2Nna4uPk5ebn6Onq8vP09fb3+Pn6/9oADAMBAAIRAxEAPwD2rX9ah8PaHc6rcQyzR24XMcKguxZgoABOM5I71iv46kRSz+EfEqqOrG1jA/WSpPiMCfAt/js8B/ATIT+lVtXlv9elTRZ9K+yRzTOVmmlJDrHhgy7DkEnqDQA8eO5H37PCPiR2U4IW3jJBxnB/ecHmoH+IVwpw3gzxGGBAIMUPU9B/rOp7VYsvttlfahLbi08+5lEk58iQgsMLx83tVRdNGp3NyD5DPdzxzOHimUF4xkEfNwKAJJPH97FGXfwP4kVR1LRQqP1kpY/Heoyswi8D+IGKnDf6gYPof3lauqaTqOs2LWl29iYywf5VdSCDkHIasu21K306+vjHfaelxPK0k+YJT8y4BPXGB60ANPjvUFcqfBWthgwUgvbjBPQf63qakk8barENz+B9cVcgZL24HPA/5aetUXk0l5 СКАЧАТЬ