Сонячне коло. Марина и Сергей Дяченко
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Сонячне коло - Марина и Сергей Дяченко страница 9

СКАЧАТЬ побачити маленького хлопчика, «чудесну дитину», закохану в музику. Перед нею стояв підліток, який мав вигляд п’ятнадцятирічного, блідий, із коротким чорним волоссям, із великим ротом і важким поглядом дуже темних очей. Обличчя його було помітно асиметричним – і від того страшливим.

      Іріс, забарившись, низько опустила голову, зображуючи уклін. Невідомо, чи помітив імператор її замішання, але лорд-регент зауважив напевно.

      Іріс не підводила очей, забувши настанови місцевого етикету, не знаючи, що говорити, куди дивитися, чи слід їй першою вітати імператора, чи, навпаки, не розкривати рота, поки до неї не звернуться. Пауза затягувалася, ставала непристойною, і…

      – Це ваша сопілка?

      У нього змінився голос. Несподівано тонкі ноти видали хвилювання. Він дивився на інструмент у руках Іріс, і його бліде обличчя перетворилося: загорілись очі. Асиметричні губи розтягнулися у невпевненій усмішці. Іріс зрозуміла: він маленький. Дитинячий навіть для своїх дванадцяти – в тілі майже дорослого юнака.

      – Це сопілка, на якій ви граєте «Пори року»?!

      – Так, ось вона, – Іріс раптом відчула себе абсолютно природно. – Можете потримати. Тільки обережно.

      Імператор узяв інструмент, як батько приймає первістка. Завмер, розглядаючи, обмацуючи, нічого навколо не помічаючи, ніби впавши у транс.

      Іріс підвела очі – й зустрілася з поглядом лорда-регента. Той усміхався.

* * *

      – Тут найкраща музика з усього світу! Я думав, що чув усе на світі, але три місяці тому Ерно, тобто лорд-регент, роздобув для мене «Пори року», всі п’ять частин!

      – Вражаюча якість запису, – сказала вона щиро. – Як вам удалося зібрати таку колекцію?

      – Ерно купує для мене у торговців – через посередників, на континенті, вони й гадки не мають, кому продають, – він розсміявся. – От би здивувались, якби дізналися! Вони ж вважають нас людоїдами, всерйоз пишуть, що лорд-регент садист і вбивця, яка вже тут музика… Нічого, через кілька років налагодиться зовнішня політика, тоді я зможу поїхати з візитом на континент і зайти у «Грот», це знаменитий магазин. У них є все – майстри, майстерні, лабораторії, у них кращі записи, справжні…

      Він раптом нагадав Іріс старшого племінника. Подібність була миттєвою, але такою сильною, що Іріс захотілося обійняти хлопця і розтріпати на маківці волосся. І тут же вона згадала, що той хлопчик у біді, а цей на порозі величезної влади.

      Імператор відволікся від мрій, заговорив знову, швидко, азартно:

      – …А в нас у Кам’яному Лісі є один… чоловік, він уміє вирощувати співучі кристали. Божевільний хлопець, навіть не розуміє, як у нього убого все виходить, і продає свої записи таким же простакам… У мене є… де ж? А, ось, є його черепашка, саморобка. Дурниця, звичайно, але для колекції треба. Хочете послухати?

      Вона доклала до вуха гладку коричневу черепашку. Шум моря, удар камертона…

      Народна мелодія, «Колискова в час Кота». Ксилофон і дзвіночки. СКАЧАТЬ