Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття. Коллектив авторов

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ та глибоко в горах біля Романова, над джерелами ріки Вислока). Біля лади стоїть ще одне ліжко для матері з малими дітьми. У головах цього ліжка висить на стіні або стоїть на лаві шафка-мисник. В ній гарненько поскладані горшки, миски, баняки, тарелі тощо. Біля мисника висить на стіні або на бічній стіні мисника дерев’яний лижник (поличка на ложки), дуже майстерно зроблений з букового дерева, в якому держаками вдолину висять дерев’яні або бляшані ложки, вареха до борщу, ситко до вареників та ситко до молока. Окремо сільниця… Для маленьких дітей призначена колиска у формі коритця, що висить на ланцюгах над постіллю біля дверей або над материною постіллю, щоб вигідно було колисати дитину. Дехто має дерев’яну колиску на гойдаках, совгах, в якій дитина колишеться на землі. Образи святих висять на стіні над столом чи ладою; вони займають усю довжину стіни. Лава від печі до мисника і стілець теж мають дірки для прядок… Курні хати мають у дасі отвір для диму, який виходить із хати крізь отвір у стелі, т. зв. вузничка, й отворами в затилку, т. зв. воронка. Вузничка в кімнаті закрита кочергою (коцюбою), яку за дерев’яну ручку пересувають з боку на бік, щоб дим міг свобідно виходити назовні»[34].

      Ось так виглядав інтер’єр курної хати за описами дослідників від середини ХІХ – до початку ХХ ст. Під час польових етнографічних експедицій в Українські Карпати і на Покуття нам вдалося зафіксувати курні хати, в яких облаштування та обладнання були виготовлені водночас із їхнім спорудженням. Наприклад, на Старосамбірщині у с. Дністрик зафіксовано курну хату початку ХХ ст. з опаленням «по-чорному». Внутрішня частина хати зберігала всі ознаки курного житла. Курна піч розташовувалась з лівого боку від вхідних дверей. Темними були прокіпчені від диму стеля («повала»), викладена дошками, сволок («грагар»), зруб стіни до верхньої частини вікон і по периметру хати. Дим виходив у сіни крізь відчинені двері, а далі – на горище («під»). У верхній причілковій частині горища був зроблений трикутноподібний отвір, крізь який дим виходив з горища назовні. У хаті глинобитна, добре утрамбована долівка. Спальне місце («піл») складене з п’яти дощок, укладених вподовж тильної стіни хати на висоті від долівки 60 см. Дошки влягали поверх двох поперечних брусів, які кріпилися до чотирьох, квадратних у поперечному розрізі, відрізків стовбура дерева. Вздовж фасадної («чільної») і причілкової («щитової») стін хати розташовувались нерухомі лави. У куті їх з’єднання стояв масивний стіл-скриня, спереду якого був ослін («ослон»). Між столом-скринею і спальним місцем («полом») стояла скриня з опуклим віком, біля неї – невелика скринька («куферок») з опуклим віком. Мисник із чотирма відкритими полицями навішений з правого боку на сінешній стіні від дверей. На причілковій стіні вподовж висіли підряд різного розміру шість кольорових репродукцій ікон («образи») у засклених рамах, які знизу підтримувала поличка («рейка»). На фасадній стіні вмонтовані два маленькі віконця.

      Інтер'єр СКАЧАТЬ