Галицька сага. Тінь незалежності. Петро Лущик

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ його обов’язком було зберегти спокій на ввіреній йому території.

      Або хоча б потягнути час.

      Як от тепер!

      Карл фон Гуйн подивився на двері, звідки лунали приглушені голоси. Він зітхнув. Навряд чи саме це мав на увазі новий міністр-президент, говорячи про затягування часу. Намісник потягнувся за дзвінком, щоб закликати делегацію в кабінет, аж тут двері відчинилися. Генерал-полковник здригнувся. Він не помітив, як минули відведені ним же двадцять хвилин. Пунктуальний Антон запросив українців секунда в секунду.

      Фон Гуйн спостерігав, як у кабінет входять шестеро поважних чоловіків. Вже тут він упізнав в одному депутата Галицького сейму, але його прізвище геть вискочило з голови.

      Делегати зупинилися посередині великого кабінету. Карл фон Гуйн підвівся з-за столу. Він не запропонував прибулим сісти, бо не збирався довго їх затримувати. Зрештою, і делегація не бажала цього.

      – Панове? – першим озвався намісник. – З ким маю честь?

      Наперед вийшов Кость Левицький.

      – Пане наміснику! Дозвольте представити вам нашу делегацію, – мовив він. – Отець Олександр Стефанович! Доктор Сидір Голубович! Суддя Іван Кивелюк! Адвокат Степан Баран! Адвокат Лонгин Цегельський!

      – Чим зобов’язаний вашому візиту? – поцікавився фон Гуйн.

      – Пане наміснику, ми уповноважені Українською Національною Радою для ведення переговорів з вами.

      – В чому їх суть?

      – Нам стало відомо, що завтра до Львова прибуває уповноважений Польської ліквідаційної комісії з вимогою перебрати у пана намісника всю повноту влади на підвладних панові наміснику територіях.

      «Оперативно працюють!» – подумки відзначив намісник, а вголос поцікавився:

      – У вас, я так розумію, щодо цього є зауваження.

      Кость Левицький уточнив:

      – Щодо цього у нас є заперечення!

      – В чому вони полягають? – спокійно запитав фон Гуйн.

      – Українська Національна Рада уповноважила нас запропонувати панові наміснику передати Раді владу у столиці і в усьому коронному краї.

      «І ті туди ж!»

      – Спішу повідомити поважну делегацію, що перед вашим візитом я мав розмову з міністром-президентом Гайнріхом Ламмашем і отримав запевнення того, що Його імператорська величність і він сам роблять все, щоб втілити в життя маніфест, зміст якого вам, безумовно, відомий, – сказав намісник. – Але для цього декілька днів потрібно почекати.

      – Князь Чарторийський прибуває до Львова вже завтра – нагадав Кость Левицький.

      Карл фон Гуйн вже навіть перестав дивуватися такій обізнаності однієї з громад Галичини про дії іншої громади.

      – Князь отримає таку ж відповідь! – безапеляційно сказав він.

      Тон, з яким це було сказано, дав знати українським делегатам, що розмова закінчена і довше залишатися у цьому кабінеті даремно. Це підтвердив і сам його господар, повідомивши, що під СКАЧАТЬ