Самостійна дама. Femme sole. 1419–1436. Анастасія Байдаченко

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ дамо вам відповідь завтра до вечірньої меси, месіре. Наразі можете відпочити, вас проведуть у підготовлені покої. А я мушу обговорити із братами та радою ваші пропозиції.

      Ніколя Ролен тричі низько та запопадливо вклонився, намагаючись пом’якшити ті різкі слова, які за наказом свого пана та задля інтересів Бургундії мусив промовити. Король махнув рукою, даючи знак мовчазному пажу відчинити двері. Канцлер позадкував обличчям до короля, як того вимагали звичаї у присутності монаршої особи.

      Лише коли паж вийшов із покою, а двері зачинилися з того боку, король звернувся до братів просто, як було властиво їх спілкуванню без свідків:

      – То що скажете? Чи подати руку бургундцю? Чи потрібні нам ті шлюби?

      – Якщо герцог дає посаг, а старша сестра досі його спадкоємиця, чом би й ні, брате? – посміхнувся Глостер. Перспектива одруження із багатою нареченою його тішила.

      – Коли ви думаєте про мадам Маргариту, мій брате, – втрутився розважливий Бедфорд, – вам краще забути про неї та її спадкові права.

      – Чому б це? – здивувася Глостер, що вже подумки приміряв титули бездітного герцога Бургундського.

      – По-перше, вона має нестерпний характер і щиро вважає, що після дофіна жоден чоловік не гідний стати із нею до шлюбу чи лягти до її ліжка. А по-друге, в неї до нестями закоханий азенкурський в’язень, син нашої мачухи – Артюр де Рішмон. І якщо ви хочете міцно тримати зв’язками з Англією Рішмона, а ще краще – його старшого брата, герцога Бретонського, то для нас буде надзвичайно вигідним і далекоглядним домовитись та зробити мадам Маргариту графинею де Рішмон, як би це не було нестерпно для її гордощів. Що ж до її молодших сестер, то я вчиню, як накаже наш брат король задля блага королівства.

      Глостер скривився, далекоглядність – це не про нього. Проте від аргументів Бедфорда повітряний замок із маєтностей колишньої дофіни, який герцог уже намалював у своїй уяві, зник, як ранковий туманець від сонця.

      – То й добре. Із бургундськими дівками все просто. А що робити із небажанням герцога приносити омаж? – запитав Кларенс. – Якби помисли його були чесні та відкриті, хіба ж готував би собі бургундець шляхи до відступу? Як довіряти його словам?

      – Я не вірю Філіппу, як не вірив його батькові. Герцог – то не геть схиблений на лицарському кодексі бовдур, як Шарль Орлеанський. Я не повірю жодній присязі бургундця. Я знаю, що він відступить та відмовиться за першої ж кращої нагоди, – відказав король Генрі. Його обличчя досі не втратило замисленого, дещо нахмуреного виразу. – Бургундія хоче лише власної могутності. Та нам не впоратись без цього союзу, як не шкода.

      Наступного дня, саме перед вечірньою месою, змусивши месіра Ролена довго чекати та навіть почати хвилюватися, герцог Бедфорд з наказу його величності повідомив посланців, що король Англії погоджується на умови Бургундії. І хоча джура повіз СКАЧАТЬ