Камінний господар. Леся Українка

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ завжди носите його?

      Д о н Ж у а н

      Так, завжди.

      А н н а

      Ви дуже вiрний.

      Д о н Ж у а н

      Так, я дуже вiрний.

      Д о л о р е с

      (виходячи з бiчної стежки)

      Я бачу, Анно, дон Гонзаго йде.

      Дон Жуан ховається в гробницю.

      Анна йде назустрiч командоровi.

      К о м а н д о р

      (повагом наближається. Вiн не дуже молодий, поважний i здержаний, з великою гiднiстю носить свiй бiлий командорський плащ)

      Ви тут самi? А де ж дуеньї вашi?

      А н н а

      Вони зайшли до церкви, бо Долорес очей не любить зайвих, як буває на гробi рiдних.

      К о м а н д о р

      (поважно кивнувши головою до Долорес)

      Я се розумiю.

      (До Анни).

      А я прийшов до вашої господи, хотiв спитати вас, в яке убрання ви маєте вдягтись для сього балу.

      А н н а

      У бiле. А навiщо вам се знати?

      К о м а н д о р

      Дрiбниця. Так, маленьке мiркування.

      А н н а

      Мене пiзнаєте у кожнiй сукнi, бо маски я не наложу.

      К о м а н д о р

      Се добре.

      Менi було б неначе не до мислi, щоб ви надiли маску.

      А н н а

      А чому ж ви про се не мовили нi слова досi?

      Ко м а н д о р

      Я волi вашої не хтiв стiсняти.

      Д о л о р е с

      Се чудно слухати, як наречений боїться положить найменший примус на ту, що хутко сам же вiн прив'яже ще не такими путами до себе.

      К о м а н д о р

      Не я її зв'яжу, а бог i право.

      Не буду я вiльнiший, нiж вона.

      Д о л о р е с

      Чоловiки не часто так говорять, а хоч говорять – хто з їх слово держить?

      К о м а н д о р

      Тепер я не дивую, сеньйорито, що ви не хтiли досi вийти замiж, – без певностi не варто брати шлюбу.

      А н н а

      Чи всi ж ту певнiсть мають?

      К о м а н д о р

      Донно Анно, коли б я знав, що ви мене не певнi, або не певен був себе чи вас, я б зараз повернув вам ваше слово, поки не пiзно. Бо як буде дано велику присягу…

      А н н а

      Ох, се аж страшно!

      К о м а н д о р

      То не любов, що присяги боїться.

      Вам справдi страшно?

      А н н а

      Нi, се я жартую.

      (До Долорес).

      Ну, я ж тобi казала – вiн гора!

      К о м а н д о р

      Знов жарт якийсь? Веселi ви сьогоднi.

      А н н а

      Чому ж менi веселою не бути, коли я можу так на вас впевнятись, як на камiнну гору! Адже правда?

      К о м а н д о р

      (подає Аннi руку, щоб вести її. Анна приймає)

      Так, донно Анно. Я вам докажу, що ви не помиляєтесь.

      Iдуть. Долорес трохи позаду їх.

      А н н а

      (несподiвано голосно до Долорес)

      А знаєш, менi вiн здався кращим на СКАЧАТЬ