Камінний господар. Леся Українка

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ гробницi, до Анни)

      Прошу вас, сеньйорито, не втiкайте i не лякайтесь. Я зовсiм не злодiй.

      Анна вертається i нахиляється до Долорес.

      Д о л о р е с

      (очутившись, стиснула Аннi руку)

      Вiн, Анно, вiн!.. Чи я збожеволiла?

      А н н а

      Ви – дон Жуан?

      Д о н Ж у а н

      (уклоняючись)

      До вашої послуги.

      Д о л о р е с

      Як ви могли сюди прибути?

      Д о н Ж у а н

      Кiнно, а потiм пiшки.

      Д о л о р е с

      Боже, вiн жартує!

      Ви ж головою важите своєю!

      Д о н Ж у а н

      Я комплiмент оцей уперше чую, що важу я не серцем, завжди повним, а головою – в нiй же, сеньйорито, хоч, правда, є думки, та тiльки легкi.

      А н н а

      А що важкого єсть у вашiм серцi?

      Д о н Ж у а н

      О сеньйорито, сеє може знати лиш та, що вiзьме теє серце в ручку.

      А н н а

      То ваше серце важене не раз.

      Д о н Ж у а н

      Гадаєте?

      Д о л о р е с

      Ховайтесь! Як хто прийде, то ви пропали!

      Д о н Ж у а н

      Як уже тепер, з очей прекрасних погляди прийнявши, ще не пропав, то де ж моя погибель?

      Анна усмiхається, Долорес спускає чорний серпанок собi на обличчя i одвертається.

      А н н а

      (махає на нього рукою)

      Iдiть уже назад в свою домiвку!

      Д о н Ж у а н

      Се тiльки рученька жiноча може так легко посилати у могилу.

      Д о л о р е с

      (знов обертається до дон Жуана)

      Невже ви мешкаєте в сьому склепi?

      Д о н Ж у а н

      Як вам сказати? Я тут мав прожити сей день i нiч – менi не треба бiльше, – та в сiм дворi штивнiша етикета, нiж при дворi кастiльськiм, отже й там я нездатен був додержать церемонiй, то де вже тут!

      А н н а

      Куди ж ви подастеся?

      Д о н Ж у а н

      Я й сам iще не знаю.

      Д о л о р е с

      Дон Жуане, тут є тайник пiд церквою, сховайтесь.

      Д о н Ж у а н

      Навряд чи веселiше там, нiж тут.

      Д о л о р е с

      Ви дбаєте все про веселiсть!

      Д о н Ж у а н

      Чом же про те не дбати?

      А н н а

      Отже якби хто на маскараду кликав вас – пiшли б ви?

      Д о н Ж у а н

      З охотою пiшов би.

      А н н а

      То прошу вас.

      Сей вечiр в нашiм домi бал масковий, у мого батька Пабло де Альварес, остатнiй бал перед моїм весiллям.

      Всi будуть замаскованi, крiм старших, мене i нареченого мого.

      Д о н Ж у а н

      (до Долорес)

      Ви будете на балi, сеньйорито?

      Д о л о р е с

      Ви бачите, сеньйоре, – я в жалобi.

      (Вiдходить набiк).

      Д о н Ж у а н

      (до СКАЧАТЬ