Смерть на Нілі. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ не здогадувалась про його присутність, розігралася чергова драматична сцена.

      Над ними зазвучали голоси. Дівчина зірвалася на ноги. Ліннет Дойл із чоловіком саме проходили стежкою. Голос Ліннет був щасливий і впевнений. Напруженість і скованість повністю зникли. Ліннет була щаслива.

      Дівчина зробила кілька кроків уперед.

      Пара завмерла на місці.

      – Привіт, Ліннет, – сказала Жаклін де Бельфор, – і ти тут. Здається, ми постійно зустрічаємося. Привіт, Саймоне, як ти?

      Ліннет Дойл відскочила до скелі й зойкнула. Приємне обличчя Саймона Дойла раптово спотворив гнів. Він вийшов наперед, наче хотів ударити худеньку дівчину.

      Кивнувши головою, мов пташка, вона вказала на незнайомця. Саймон повернувся й побачив Пуаро.

      – Здоров, Жаклін. Ми не сподівалися побачити тебе тут, – неоковирно сказав він.

      Його слова звучали дуже непереконливо.

      Дівчина всміхнулася, блиснувши білими зубами.

      – Справжній сюрприз? – запитала вона.

      Потім, ледь кивнувши, почала підніматися стежкою.

      Пуаро тактовно рушив у зворотному напрямку. Він встиг почути слова Ліннет Дойл:

      – Саймоне, заради Бога! Саймоне, що нам робити?

      Розділ другий

      Вечеря завершилася.

      Терасу готелю «На бистрині» заливало м’яке світло. За маленькими столиками ще сиділа більшість гостей готелю.

      Саймон і Ліннет Дойли з’явилися в супроводі високого й показного сивого чоловіка зі жвавим, чисто виголеним американським обличчям. Коли ця невеличка групка з’явилася на порозі, Тім Аллертон піднявся з крісла й підійшов до них.

      – Упевнений, що ви мене не пригадуєте, – звернувся він ґречно до Ліннет, – та я троюрідний брат Джоанни Саутвуд.

      – Звичайно, яка ж я дурна! Ви – Тім Аллертон. Це мій чоловік, – слабкий трепет у голосі… Гордість? Сором’язливість? – А це мій американський опікун, містер Пеннінґтон.

      – Ви маєте познайомитися з моєю мамою, – сказав Тім.

      Через кілька хвилин вони сіли разом за стіл, Ліннет опинилась у кутку, між Тімом і Пеннінґтоном, які розповідали щось, змагаючись за її увагу. Місіс Аллертон розмовляла із Саймоном Дойлом.

      Двері відчинилися. Красива струнка фігура в кутку між двома чоловіками раптом напружилася. Та одразу ж заспокоїлася, коли з-за дверей на терасу вийшов невисокий чоловік.

      – Ви тут не єдина знаменитість, дорогенька. Цей кумедний чоловічок – Еркюль Пуаро, – мовила місіс Аллертон.

      Вона сказала це без злого умислу, через вроджений такт, щоб заповнити незручну паузу, але її слова, схоже, справили на Ліннет сильне враження.

      – Еркюль Пуаро? Звичайно, я чула про нього…

      Здавалося, вона занурилась у якісь роздуми. Обоє чоловіків поруч із нею одразу ж розгубилися.

      Пуаро прямував у кінець тераси, коли його покликали.

      – Сідайте, мсьє Пуаро. Який чудовий СКАЧАТЬ