Смерть на Нілі. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

      – Оце так, – сказала місіс Оттерборн, похитуючи тюрбаном. – Ця дівчина таки думає, що вона важлива персона.

      Пуаро не відповів. Він спостерігав. Дівчина навмисно сіла так, щоб дивитися просто на Ліннет Дойл. Раптом детектив помітив, що Ліннет нахилилася вперед, щось сказала й через мить пересіла на інше крісло, обличчям у протилежний бік.

      Пуаро задумливо похитав головою.

      Хвилин через п’ять та дівчина теж пересіла на протилежний бік тераси.

      Вона курила й мило всміхалася, просто втілення задоволення та спокою. Але постійно, ніби ненавмисне, її мрійливий погляд був спрямований на дружину Саймона Дойла.

      Через чверть години Ліннет Дойл різко встала й пішла в готель. Її чоловік майже відразу попрямував за нею.

      Жаклін де Бельфор усміхнулась і розвернула крісло. Вона запалила цигарку й повернулась обличчям до Нілу. На її вустах вигравала посмішка.

      Розділ третій

      – Мсьє Пуаро.

      Пуаро швидко скочив на ноги. Усі вже розійшлися, і він залишився на терасі сам. Заглибившись у роздуми, він дивився на гладке блискуче чорне каміння, коли це звертання повернуло його до тями.

      То був ввічливий, упевнений, чарівний голос, хоча, мабуть, трохи зарозумілий.

      Піднімаючись, Еркюль Пуаро побачив владні очі Ліннет Дойл.

      На білу атласну сукню вона накинула дорогу багряну оксамитову накидку. Пуаро й не уявляв, що дівчина може бути такою гарною та величною.

      – Ви – мсьє Еркюль Пуаро?

      Це було не зовсім запитання.

      – До ваших послуг, мадам.

      – Можливо, ви знаєте, хто я?

      – Так, мадам. Я чув ваше ім’я. Я чудово знаю, хто ви.

      Ліннет кивнула. Це була та відповідь, яку вона очікувала. Тож вона продовжила говорити таким же милим і владним тоном:

      – Мсьє Пуаро, ви не могли б пройти зі мною в кімнату для гри в карти? Я дуже хочу з вами поговорити.

      – Звичайно, мадам.

      Вона попрямувала в готель. Пуаро рушив услід. Коли вони ввійшли в порожню кімнату, Ліннет жестом вказала йому зачинити за собою двері. Тоді опустилася на крісло біля одного зі столиків, а Пуаро влаштувався навпроти неї.

      Дівчина відразу ж перейшла до суті розмови. Вона зовсім не вагалася, її слова текли вільно.

      – Я багато про вас чула, мсьє Пуаро, і знаю, що ви дуже розумний чоловік. Сталося так, що мені потрібна термінова допомога, і, можливо, ви – саме та людина, яка мені допоможе.

      Пуаро нахилив голову.

      – Ви дуже люб’язні, мадам, але, бачте, я у відпустці, а під час відпустки я не працюю.

      – Про це можна домовитися.

      Вона не хотіла його образити, це була лише впевненість молодої жінки, яка завжди добивалася того, чого хотіла.

      Ліннет Дойл продовжувала:

      – Мсьє Пуаро, я стала об’єктом нестерпного переслідування. Це переслідування має припинитися! Я збиралася звернутися в СКАЧАТЬ