Така, як ти. Марк Леви

Чтение книги онлайн.

      – Певно, це містер Бронштейн. Але час трохи незвичний. Стій за мною і нічого не кажи. Якщо він привітається з тобою, привітайся у відповідь, ніби ти звичайний гість.

      На сходовому майданчику дев’ятого поверху чекала молода жінка в інвалідному візку. Вона повернулися спиною до ліфта, щоб заїхати заднім ходом.

      – Доброго дня, міс, – ввічливо мовив Діпак.

      – Доброго дня, Діпаку, але ми вже двічі віталися сьогодні зранку, – відповіла вона, задкуючи.

      Санджай притиснувся до стіни позаду неї.

      – А ви не зупинитеся, щоб висадити пана? – запитала Хлоя, коли вони проминали другий поверх.

      Діпаку не довелося виправдовуватися, адже ліфт уже спинявся на першому. Старий відчинив дверцята і рішуче зупинив Санджая, який хотів допомогти Хлої виїхати. Діпак поквапився у вестибюль, аби відчинити дівчині двері.

      – Вам потрібне таксі, міс?

      – Так, будь ласка, – відповіла вона.

      І саме тоді події по-справжньому закрутилися. Звідкілясь вигулькнув кур’єр із пакунком, а з-за бюрка долинуло три дзвінки. Діпак попросив посильного зачекати, що тому страшенно не сподобалося.

      – Три дзвінки, це містер Моррісон, – буркнув Діпак. – Гаразд, спершу я подбаю про ваше таксі.

      – А хто подбає про мій пакунок? – обурився кур’єр, крокуючи за ними тротуаром.

      Хлоя взяла згорток, поклала собі на коліна й підписала квитанцію про доставку.

      – О, це для Клерків. Що ж тут може бути? – хитро вигукнула вона.

      Діпак кинув важкий погляд на Санджая, що чекав під дашком. Молодик підійшов до Хлої й забрав пакунок.

      – Я покладу це на бюрко. Чи ви спершу хочете зазирнути, що всередині? – запитав він.

      Виконавши сказане, він знову повернувся на вулицю. Діпак стояв посеред авеню, дмухаючи у свисток і простягаючи вперед руки, щоб упіймати таксі. Однак три жовті «кеби» з увімкненими лампочками промчали повз.

      – Я не хочу втручатися у справу, яка мене не стосується, але дзвоник не змовкає, – повідомив Санджай.

      – Діпаку, ідіть до містера Моррісона, я і сама впораюся, – втрутилася Хлоя.

      – Я займуся таксі, – запропонував Санджай, підійшовши до дядька.

      – Будь уважний, будь-що не підійде, – прошепотів Діпак. – Потрібна лише така машина, в якій відсуваються бічні двері…

      – Я зрозумів! Не знаю, хто цей містер Моррісон, але він видається нетерплячим.

      Діпак завагався і, заскочений зненацька, повернувся в будинок, залишивши Санджая в товаристві Хлої.

      – Усе гаразд? – запитав Санджай.

      – А чому щось має бути не так? – холодно запитала вона.

      – Та нічого, мені просто здалося, ніби ви щось прошепотіли.

      – Я мала поїхати раніше й тепер спізнюся.

      – Важлива зустріч?

      – Так, дуже… Принаймні СКАЧАТЬ