Немає виходу. Тэйлор Адамс
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Немає виходу - Тэйлор Адамс страница 16

СКАЧАТЬ обгортками від гамбургерів. У підстаканнику стояла порожня склянка з-під напою «Біг Галпс». Дарбі здмухнула свіжий сніг і почала шукати защіпку за крижаним склом – є, ось вона. Дякувати Богу за старі автівки…

      Дарбі, обміркуй усе.

      Вона присіла і витягла білий шнурок із правого черевика. Стиснувши зуби, зав’язала посередині зашморг. Туго затягла, наче мініатюрний аркан. Вона вже робила так одного разу.

      Дарбі, зупинись.

      Нізащо. Вона змела рукою решту снігу над дверима, збиваючи крижаний наст, і притисла шнурок до верхнього кута. Кінчиками пальців схопила метал і відтягла на достатню відстань, аби зменшити тиск між дверима і рамою. Лише на міліметр чи два. Півхвилини вовтузіння – і шнурок проскочив усередину та повис за склом.

      Зупинися.

      Вона не могла. Дарбі обережно повільно просовувала шнурок, опускаючи зашморг до защіпки. Сталося щось дивовижне – з першої ж спроби вона накинула аркан на защіпку і він ліг навколо неї. Це була найважча частина, останнього разу на неї пішло сорок п’ять безнадійних хвилин, але зараз Дарбі дивовижним чином вдалося усе з першої спроби. Це був багатонадійний знак, наче Господь був на її боці. Вона, звісно, сподівалася, що так і було. Сьогодні їй необхідна вся можлива допомога.

      Її здоровий глузд досі протестував: «Дарбі, не будь імпульсивною. Ну вдерешся ти всередину, що далі? Ти не зможеш витягти її. Не зможеш ховати її всю ніч у багажнику Блю. Спочатку відійди»

      Ні. Вона могла думати лише про дівчинку. Те нажахане маленьке личко досі стояло в неї перед очима.

      Обміркуй усе

      Вона потягла шнурок ліворуч, уздовж дверей, і натягла його горизонтально. Зашморг затягнувся на защіпці, наче петля на шиї. Потім Дарбі встановила шнурок вертикально, зручно схопилася за нього й почала тягти трохи сильніше (потягни вона занадто сильно – шнурок зіскочить із защіпки, і все доведеться починати спочатку), потім ще сильніше, вже сильно, шнурок затремтів від напруження, а вона спітніла. Защіпка скрипнула, але Дарбі була налаштована рішуче й не могла зупинитися…

      Дарбі, сьогодні вночі ти помреш.

      КЛАЦ.

      Двері розблокувалися.

      Її серцебиття прискорилося, і Дарбі, схопившись за ручку дверей, рвонула їх на себе, і на її жах, в автівці увімкнулася лампа верхнього світла. Сліпучо-яскрава.

***

      Ларсон Ґарвер побачив світло надворі.

      Він зігнувся біля стенду з брошурами, вивчаючи буклет від «Колорадо Ейр» і намагаючись визначити, мав їхній гвинтокрил позначення R66 чи R44, коли помітив це. Мерехтіння периферійним зором. Беззвучний невеликий спалах серед припаркованих автівок відбився у вікні. З його фургона.

      Він відчув, як його нутрощі стягнув вузол паніки.

      Решта людей у кімнаті не звернула на це уваги. Ешлі й Ед продовжували грати в карти і чемно обмінювалися фразами:

      – Бубнова дев’ятка?

      – От СКАЧАТЬ