Немає виходу. Тэйлор Адамс

Чтение книги онлайн.

      Вона двічі бахнула в металеві двері кулаком саме над каліфорнійським номерним знаком і зачекала на відповідь. Жодної активності всередині фургона. Взагалі.

      Я все це вигадала.

      Дарбі відступила від дверей, вдихаючи холодне повітря.

      – Слухай сюди, – прошипіла вона хриплим голосом. – Якщо всередині є хтось, хто потрапив у пастку, – подай якийсь звук зараз же. Або я йду геть. Це твій останній шанс.

      Відповіді не було. Дарбі порахувала до двадцяти.

      Та маленька ручка мені привиділася. Ось що сталося.

      Тепер, маючи розкішну можливість озирнутися в минуле, вона зрозуміла, чому витратила час на те, аби наповнити пластиковий стаканчик гарячим шоколадом раніше, в інформаційному центрі. Це була її власна форма заперечення. Так само вона зробила, отримавши минулого вечора есемес від Девон, яке підірвало її світ: «Подзвони мені у мами рак».

      Що вона зробила найперше?

      Вона вимкнула мобільний, накинула куртку і вийшла з гуртожитку. Вона пішла до студклубу й замовила чизбургер. Вона дивилася, як його передають їй, жирний і розплющений, заплатила 5 доларів 63 центи зім’ятою десяткою, знайшла місце в безлюдному кафе і двічі байдуже відкусила, а потім побігла до туалету й виблювала. Вона кликала Девон просто в кабінці, спершись ліктями на відбілену порцеляну, сльози обпікали щоки.

      У нормальності можна знайти прилисток – якщо зможеш притримуватися її.

      Біля Ларсового фургона вона продовжувала рахувати.

      Вона дійшла до п’ятдесяти, але досі не побачила жодної ознаки цієї уявної дитини. Логічно, так? Так само, як до нутра кісток раціональні люди присягаються, що бачили червоні вогники у небі, або примар у дзеркалах, або Бігфута24 в національних парках – Дарбі Торн просто привиділася дитяча рука всередині незнайомого фургона, і вона побачила в тому короткому міражі насильницькі дії. Забагато кофеїну, недостатньо сну.

      Це було не кіно. Це було просто реальне життя.

      Усе це було лише непорозумінням, фальшивою тривогою, і Дарбі раптом закортіло повернутися до задушливого центру. Тепер уся компанія здавалася геть непоганою. Вона спробує і пограє в карти з Ешлі, можливо, поспілкується з Едом і Сенді. Може, подрімає на лавці, доки по радіо не передадуть наступні подробиці про погоду.

      Бо, зрештою, Ларс не був викрадачем дітей. Так, він однозначно був диваком, заїкуватим, із пошрамованою шкірою рук, але у світі повно диваків. Більшість із них нешкідливі. Оскільки власник цього «астро», вочевидь, також був безпечним, вона набралася мужності і, притиснувши мобільний до вікна фургона, увімкнула ліхтарик, створюючи сліпучу блакитно-білу хвилю. Лише для того, щоб відкинути останні сумніви й остаточно впевнитися, що нічого не було…

      За склом Дарбі побачила обличчя маленької дівчинки, яка дивилася просто на неї.

      Дарбі впустила мобільний.

      Він упав боком їй під ноги, ліхтарик світив на Ванапу, наче маяк, відкидаючи СКАЧАТЬ