Немає виходу. Тэйлор Адамс
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Немає виходу - Тэйлор Адамс страница 12

СКАЧАТЬ темно. А сама Дарбі? Вона була зламана – схвильована, невиспана, кров пульсувала від «Ред Булла», повіки сухі й перед очима зірочки. А якщо це робота її жвавої уяви, і Ларс – невинний мандрівник, як і решта? Напавши на нього, вона може отримати звинувачення у завдаванні тілесних ушкоджень.

      Якщо я помиляюся стосовно цього

      Вона востаннє ковтнула кави, і чомусь її думки повернулися до старшої сестри, двадцятитрирічної Девон, яка зробила своє перше татуювання на правій лопатці. Кілька китайських ієрогліфів, вишукано намальованих жирним шрифтом. У перекладі – «Сила китайською мовою».

      Який урок? Усе потрібно двічі перевірити.

      Дарбі потрібно повернутися надвір до фургона. Вона має побачити цю дитину. Насправді побачити.

      І вона могла не поспішати. У Дарбі була купа часу – насправді, від шести до восьми годин. Достатньо, аби подумати. Вона має впевнитися, перш ніж діяти.

      Так?

      Так.

      Вона потерла руки в мурашках і оглянула кімнату. За столом гру в карти було закінчено – Ешлі намагався переконати Еда зіграти в іншу гру – «війну». Сенді витягла з сумочки пожовклу книжку й затулилася нею, наче захисним муром. А Ларс, зірка сьогоднішнього нічного кошмару, досі охороняв двері, потягуючи гарячий шоколад. Дарбі порахувала – це вже його третій пластиковий стаканчик. Скоро він піде до туалету.

      «Ось коли», – вирішила вона. Ось тоді вона вислизне надвір. Того разу побачене захопило її зненацька і вона злякалася. Цього разу вона буде готова.

      Ешлі тасував карти, так і не вмовивши Еда, і кивнув у бік книжки Сенді.

      – Що читаєш?

      – Детектив, – буркнула вона.

      – Я люблю детективи. – Ешлі завагався. – Ну, власне, якщо чесно, я небагато читаю. Гадаю, мені просто подобається ідея загадкових убивств.

      Сенді видавила з себе ввічливу усмішку і перегорнула сторінку. Чому ж ти тоді запитуєш?

      Дарбі лише дві години пробула в зоні відпочинку Ванапа, але Ешлі вже дратував її. Без сумнівів, він був базікалом. І, не зупиняючись, наче заводна іграшка, не відставав від Сенді:

      – І багато… е-е-е, скільки розділів ти прочитала?

      – Небагато.

      – Жертву вже убили?

      – Ага.

      – Я люблю кров. Убивство було криваве?

      Ед ніяково поворушився, і його стілець заскрипів. Він подивився на Сенді, яка перегорнула наступну сторінку, не встигнувши відповісти на перше запитання Ешлі, коли той бовкнув:

      – Ти вже можеш здогадатися, хто вбивця?

      – Ще ні, – сухо відповіла вона. – У цьому й суть.

      – Це завжди гарний хлопець, – сказав Ешлі. – Знову ж таки, я небагато читаю, але передивився безліч фільмів, і це навіть краще. Той, хто спочатку здається найприємнішим персонажем, наприкінці завжди виявляється сволотою.

      Сенді проігнорувала його слова.

      «Будь СКАЧАТЬ