У бібліотеці Ашшурбаніпала зберігалося понад 30 тис. глиняних книжок. На більшості з них було написано: «Палац Ашшурбаніпала, царя царів, царя Ассирії». Ця бібліотека зберігала на глиняних сторінках своїх книжок усе, чим була багата культура Шумеру, Вавилонії та багатьох інших країн і народів.
Бібліотека Ашшурбаніпала була знайдена під час розкопок на місці Ніневії (пагорб Куюнджик) у 1849—1854 роках. Основний фонд (приблизно 27 тис. табличок) зберігається у Британському музеї, де складено її опис.
У Стародавньому Єгипті бібліотеки існували при храмах і обслуговували жерців.
Велику бібліотеку мав давньогрецький філософ і вчений Арістотель, вчитель славетного полководця Александра Македонського (IV ст. до н. е.).
В античні часи (І ст. до н. е.) великої популярності набула Александрійська бібліотека, заснована володарями Єгипту – Птолемеями. В ній нараховувалося близько 700 тис. рукописних книг.
У Стародавньому Римі в І ст. н. е. виник звичай засновувати так звані публічні бібліотеки при храмах (до IV ст. в Римі їх налічувалося близько 30).
Перша відома бібліотека на території Давньої Русі була заснована Ярославом Мудрим при Софійському соборі в Києві в 1037 році. Вона розташовувалася в одній з веж Софії Київської. Книжок у цій бібліотеці, як свідчить один з літописів у «Повісті временних літ», «було безліч». При бібліотеці діяла книгописаль-на майстерня, де працювало багато переписувачів. Вони не тільки перекладали з грецької та інших мов, копіювали, тобто переписували болгарські книги, але з різних книжок брали окремі уривки і укладали «ізборники». Виникали і власні оригінальні твори. Крім переписувачів, над рукописною книгою трудилися перекладачі, художники, майстри з виготовлення пергаменту, ювеліри.
На жаль, не тільки книжок (за винятком двох), але й описів бібліотеки до нашого часу не збереглося.
У Західній Європі в період раннього середньовіччя бібліотеки створювалися зазвичай при монастирях і храмах.
Внаслідок винаходу друкарства почали створюватися бібліотеки при університетах (Сорбонні, Празькому, Гейдельберзькому та інших). У той же час виникли бібліотеки Лауренціана у Флоренції, бібліотека Ватикана, Королівська бібліотека в Парижі.
Найбільший з відомих нам папірусних сувоїв – «Папірус Гаріса», написаний у 1200 році до н. е., зберігається саме в бібліотеці Британського музею. Його довжина 40,5 м, діаметр 36 см, висота «сторінки» 43 см.
У ХVІІ—ХVІІІ ст. відкрилися бібліотеки, які здобули згодом загальнонаціональну і навіть міжнародну популярність, – це бібліотека Британського музею (1753) – одна з найбільших бібліотек світу. Її фонд нараховує понад 10 млн. книг і більше 20 тис. примірників рукописів СКАЧАТЬ