Лiтература. Отсутствует
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Лiтература - Отсутствует страница 11

СКАЧАТЬ Любові, Розбрату, Справедливості, Гніву, Мудрості тощо.

      У різних країнах існували свої засоби відтворення міфу. У давніх греків він набув поетичної форми. А от давні єгиптяни майже зовсім не мали своєї міфологічної поезії, якщо не враховувати кількох жалобних піснеспівів. Вони відтворювали своїх богів та героїв у велетенських кам’яних спорудах – статуях, стелах, пірамідах, на колонах храмів та на саркофагах. Переважно релігійне забарвлення мала міфологія індійців, шумерів, ассирійців.

      На ранньому етапі міфотворчості міф не просто розповідався, а виконувався у процесі обрядових дій. Для давнього грека гроза, наприклад, уявлялася священним шлюбом неба і землі: небо запліднює землю, щоб вона щедро родила. Таким чином, кожної весни старший жрець та жриця справляли в полі священний шлюб, щоб літо було плідним. Кожна зернина повинна була спочатку загинути, а восени знову воскреснути.

      Наявність схожих міфологічних мотивів у різних народів наводить на думку, що ті оповіді походили з одного джерела. Наприклад, точно відомо, що давні греки скопіювали своїх персонажів з давньоєгипетської міфології, тому сюжети їх переказів багато в чому збігаються.

      Події, боги, герої

      На створення міфу надихала не лише безмежна уява, схиляння перед вищою силою або острах покарання за непошану до богів. У багатьох міфах знайшли відображення реальні історичні події. Підґрунтям для такого висновку є передусім археологічні знахідки. Як довели вчені, цілком можливо встановити маршрут мандрівок легендарного царя Одіссея, знайти залишки вежі-фортеці короля Артура, ущелину, де бився з маврами несамовитий лицар Роланд, дізнатися про таємницю скарбів Нібелунгів, встановити місцезнаходження Лабіринту царя Міноса. Отже, міфотворці нічого не вигадували, а спиралися на події, які дійсно існували.

      Щодо богів, яких люди наділяли надзвичайною владою і силою, є кілька версій їх уособлення.

      Перша. У міфах зображуються не боги, а реальні історичні персонажі. Тобто боги – це перетворені на богів герої – царі, законодавці, мореплавці, відкривачі нових торгових шляхів, засновники перших колоній тощо.

      Друга. Боги і герої – то не люди, а звичайнісінькі алегорії, які уособлюють певні моральні якості або природні явища.

      Отже, якщо поетові потрібно зобразити божество, яке б закликало людей до поміркованості, самовладання, то він зображував не гнівливу богиню Геру, а, скажімо, розсудливу Афіну. Мужність і силу втілюють Зевс, Геракл; хитромудрість – Одіссей; красу – Афроді-та; витонченість – Аполлон; майстерність – Гефест; час – Кронос і таке інше.

      Німецький археолог Генріх Шліман став першим дослідником у XIX ст., який довів, що міфи не вигадка. До нього вважали, що «Іліада» Гомера не більше ніж фантастична оповідь про Троянську війну за участю богів і героїв. Учений був впевнений у протилежному. СКАЧАТЬ