Лiтература. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

      До введення азбуки Кирилом і Мефодієм десь у середині I тисячоліття налічувалося кілька видів письма – примітивні малюнкові та облікові знаки (риски, зарубки) і грецьке та латинське письмо. Щоправда, вони не передавали багатьох слов’янських звуків. Що ж то були за тексти? Це переважно дати строків землеробської діяльності, записи свят, родинні, особисті позначки, знаки власності. А щоб написати складніший текст, вживали грецькі та латинські літери, але без пристосування до слов’янської фонетики.

      Літерно-звукова писемність Кирила і Мефодія започаткувала нову еру в давньоруській культурі. Завдяки їй з’явилася можливість закріплювати і передавати знання, ідеї, досягнення науки. Літописи свідчать, що наші слов’янські предки були людьми з доволі високою культурою та рівнем освіти. Ще за князювання Володимира та Ярослава Мудрого шкільна освіта стала частиною державного та церковного виховання. Тоді утворилися три типи шкіл – палацова школа (державний навчальний заклад, що утримувався за рахунок князя); школа книжного вчення (для підготовки священиків); світська (приватна) школа домашнього навчання (переважно для купців та ремісників).

      Усі ці школи облаштовувалися за грецьким зразком, тобто з поєднанням інтелектуального, музичного та фізичного навчання. За програмою середньої школи учні вивчали так звані «сім вільних мистецтв». До них входили граматика, діалектика, риторика, арифметика, геометрія, астрономія, музика. Загальнообов’язковими були і заняття спортом. При здобутті вищої освіти до згаданих дисциплін додавалася філософія. До речі, антична система навчання (з незначними змінами) збереглася дотепер, у нас ті ж самі три ступені – початкова школа, середня й вища.

      У всіх слов’янських мовах є слово «школа», що походить від давньогрецького «схоле».

      Останнє означало спочатку «затримка», потім «заняття у вільний час», далі «читання», а вже пізніше «лекція» і «школа». Нині це слово означає навчальний заклад, який здійснює загальну освіту. А ще: набування знань, досвіду, навичок, практичні знання; напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці; група учнів, послідовників, чиїхось однодумців.

      Азбука теж вивчалася за зразком давніх греків – спочатку назви букв, а потім склади. Такий спосіб дістав назву силабічного.

      Для письма наші предки використовували вкриті воском дерев’яні (найчастіше) дощечки, на які наносили слова спеціальною паличкою з гострим кінцем.

      Пергамент як матеріал для письма з’явився в III ст. до н. е. Він являв собою особливим чином оброблену шкіру телят або козенят. Писати на ньому можна було з обох боків, фарба легко знімалася, тому його можна було використовувати кілька разів. Але коштував він шалені гроші. Книга, написана на пергаменті, коштувала стільки, скільки велика ділянка землі разом з будинком.

СКАЧАТЬ