Убий мене нiжно. Никки Френч

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ похитав головою і торкнувся пальцем моїх губ. Ми й так сиділи близько одне до одного, а він підсунувся ще на кілька дюймів і поцілував мене.

      – Про що ти думаєш? – спитала я і провела рукою по його довгому м’якому волоссі. – Говори зі мною. Скажи щось.

      Він нічого не сказав. Він стягнув ковдру з мене і перевернув мене на спину. Він взяв мої руки у свої і поклав їх вище моєї голови, наче вони були зв’язані. Я почувалася як на предметному склі мікроскопа. Він ніжно торкнувся мого лоба, а потім повів пальцями вниз по обличчю, шиї, по моєму тілу і зупинився на пупку. Я здригнулася і вигнулася.

      – Вибач, – сказала я.

      Він навис наді мною і язиком торкнувся мого пупка.

      – Я думав про те, – сказав він, – що волосся під твоїми пахвами, отут, таке саме, як і твоє лонове волосся. Отут. Але зовсім не таке, як твоє прекрасне волосся на голові. І я думав про те, що мені подобається, яка ти на смак. Усі твої різні смаки. Я хочу облизати кожен сантиметр твого тіла.

      Він обдивлявся мене з голови до ніг і з ніг до голови, усю мене, наче моє тіло – це пейзаж. Я засміялась, а він подивився мені в очі.

      – Навіщо ти? – спитав він майже з тривогою.

      Я усміхнулась йому.

      – Мені здається, ти ставишся до мене як до секс-іграшки.

      – Не треба, – сказав він. – Не треба жартів.

      Я відчула, що почервоніла. Невже я почервоніла?

      – Вибач, – сказала я. – Це не жарти. Мені подобається. У мене аж голова обертом іде.

      – А ти про що думаєш?

      – Лягай на місце, – сказала я, і він послухався. – Заплющ очі.

      Я почала водити пальцем по його тілу, яке пахло потом і сексом.

      – Про що я думаю? Я думаю, що геть збожеволіла. Я не знаю, що я тут роблю, але це було… – Я запнулася. Я не могла підібрати слів, щоб описати секс із ним. Однієї згадки було достатньо, щоб по мені пробігла хвиля задоволення. У мені знову прокинулося бажання. Я відчувала себе ніжною, відновленою, відкритою для нього. Я провела пальцями по оксамитовій шкірі на внутрішньому боці його стегна. Про що ще я думала? Треба змусити себе сказати це.

      – Ще я думала про те, що в мене є хлопець. Більше, ніж хлопець. Ми живемо разом.

      Я не знала, чого чекати. Люті, можливо, лицемірства. Адам не ворухнувся. Навіть очей не розплющив.

      – Але ти тут, – усе, що він сказав.

      – Так, – сказала я. – Господи, так.

      Після цього ми довго лежали разом. Годину, дві. Джейк завжди казав, що я не можу розслабитися надовго, не можу залишатися спокійною, не можу мовчати. Ми майже не розмовляли. Ми торкалися одне одного. Відпочивали. Дивилися одне на одного. Я лежала і слухала голоси і звуки машин із вулиці внизу. Моє тіло здавалося крихким і беззахисним під його руками. Нарешті я сказала, що мушу йти. Поки я приймала душ і одягалася, він на мене дивився. Від цього я почала тремтіти.

      – Дай мені свій телефон, – сказав він.

      Я похитала головою.

      – Ти СКАЧАТЬ