На лезі клинка. Джо Аберкромби

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ хвацько зірвався з крісла і схопив графин. Каулту довелося зачекати, зціпивши зуби, поки булькало вино.

      – Продовжуй! – заревів Хофф, махнувши рукою. – Ми не будемо сидіти тут до ночі!

      – Найзловмиснішого і найпідступнішого нападу…

      Лорд-камерґер прищурився.

      – Кажеш, нападу? Простий напад – це парафія міської варти!

      Магістр Каулт скорчив гримасу. Він і його супутники вже почали пітніти.

      – Йдеться не про звичайний напад, міролд-камарґере, а про віроломну і зрадницьку атаку, націлену на те, щоб заплямувати блискучу репутацію Гільдії і нашкодити нашим діловим інтересам у Вільних містах Штирії та по всій території Союзу. Атаку, влаштовану певними підступними елементами Королівської Інквізиції, і…

      – Я почув достатньо!

      Лорд-камерґер здійняв свою велику руку, закликаючи до тиші.

      – Якщо це торгівельне питання, його повинна розглядати королівська Комісія з питань торгівлі і комерції, – Хофф говорив повільно і чітко, як директор школи, який звертається до свого найгіршого учня. – Якщо це правове питання, його повинно розглядати відомство верховного судді Маровії. Якщо це питання внутрішньої роботи Королівської Інквізиції, тобі треба домовитися про зустріч із архілектором Сультом. У будь-якому разі, не схоже, щоб ця справа підлягала розгляду Його Величності.

      Голова Гільдії мерсерів розтулив було рота, але лорд-камерґер перебив його, піднявши голос вище нікуди.

      – Наш король формує Комісію, обирає верховного суддю і призначає архілектора, щоб самому не займатись усіляким дріб’язком! Як не дивно, ліцензії певним гільдіям купців він надає з тієї ж самою метою, а не для того, щоб торговці… – його губи скривились у презирливу усмішку, – …гребли гроші лопатами! На все добре.

      І двері відчинились. Від останнього зауваження обличчя Каулта спаленіло від гніву.

      – Можете бути впевнені, лорд-камерґере, – холодно мовив він, – що ми шукатимемо допомоги в іншому місці, і при цьому дуже наполегливо.

      Хофф довго свердлив його очима.

      – Шукай, де хочеш, – гаркнув він, – і так наполегливо, як тобі заманеться. Тільки не тут. На… все… добре!

      Якби можна було заколоти фразою «на все добре», голова Гільдії мерсерів вже лежав би мертвий на підлозі.

      Каулт кілька разів моргнув, а тоді сердито розвернувся і покрокував геть з усією гідністю, яку зміг в собі знайти. Його два лакеї пішли вслід, тріпочучи своїми пишними мантіями. Двері зачинилися.

      Хофф знову грюкнув по столу кулаком.

      – Неймовірно! – вибухнув він. – Які зухвалі свині! Чи вони справді думають, що можуть нехтувати королівським законом і водночас просити у короля захисту, коли щось йде не так?

      – О, ні, – відказав Морроу, – звичайно…

      Лорд-камерґер проігнорував свого помічника і зі злою посмішкою повернувся до Веста.

      – Хоча стеля тут низька, СКАЧАТЬ