На лезі клинка. Джо Аберкромби
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу На лезі клинка - Джо Аберкромби страница 53

СКАЧАТЬ поволі супитись. – Гадаєш, хтось показав їм список Ревса, так? Ти гадаєш, що хтось із наших зраджує. Тому й покликав мене сюди, так?

      «А ти гадав, що я просто не хотів підніматися сходами?»

      – Щоб вбили всіх до одного? Кожного, хто був у нашому списку? І саме тієї ночі, коли ми йшли їх арештовувати? У такі збіги я не вірю.

      «А ви вірите, архілекторе?»

      Схоже було, що ні. Його обличчя геть спохмурніло.

      – Хто бачив заяву-зізнання?

      – Я і двоє моїх практиків, звичайно.

      – Ти абсолютно у них впевнений?

      – Абсолютно.

      Повисла пауза. Некерований човен потроху відносило, поки солдати повзали по ньому, задерши весла догори, а чоловік у воді плескався і реготав, забризкуючи свої друзів.

      – Заява якийсь час лежала у моєму кабінеті, – пробурмотів архілектор. – Можливо, її бачив хтось із моїх підданих. Можливо.

      – Ви абсолютно у них впевнені, Ваше Преосвященство?

      Сульт відповів Ґлокті довгим, пронизливим поглядом.

      – Ці б не наважились. Вони мене добре знають.

      – Залишається очільник Келайн, – тихо мовив Ґлокта.

      Архілектор заговорив, ледь розтуляючи вуста.

      – Тут треба бути обережним, інквізиторе, дуже обережним. Ти ступаєш на небезпечну територію. Як би там не здавалося, а очільниками Інквізиції стають не дурні. У Келайна є багато друзів – як у Будинку питань, так і поза ним. Впливових друзів. Будь-яке звинувачення в його бік повинно бути підкріплене найпереконливішими доказами. – Сульт на мить замовк, очікуючи, поки їх мине компанія дам. – Найпереконливішими доказами, – повторив він пошепки, як тільки вони відійшли. – Ти повинен знайти цього вбивцю.

      «Легко сказати».

      – Звісно, Ваше Преосвященство, але поки що моє розслідування зайшло, так би мовити, у глухий кут.

      – Не зовсім. У нас на руках є ще одна карта. Власне, сам Ревс.

      «Ревс?»

      – Але, архілекторе, він уже десь в Енґлії.

      «Пітніє у копальні абощо. Якщо йому узагалі вдалося стільки протриматись».

      – Ні. Він тут, у Аґріонті, сидить під надійним замком. Я подумав, що краще його притримати.

      Ґлокта зробив усе можливе, щоб приховати здивування.

      «Розумно. Дуже розумно. Схоже, архілекторами теж стають не дурні».

      – Ревс буде твоєю наживкою. Я попрошу свого секретаря передати Келайну повідомлення про те, що я змилостивився. Що готовий дозволити подальшу діяльність мерсерів за умови жорсткого контролю. Що відпустив Ревса на знак доброї волі. Якщо джерело витоку – Келайн, то, гадаю, він повідомить мерсерів, що Ревса відпустили. Гадаю, вони відправлять до нього вбивцю, щоб покарати його за довгий язик. Тоді, гадаю, і можна буде взяти душогуба на гарячому. Ну, а якщо він не прийде, що ж, продовжимо пошуки зрадника – зрештою, ми нічого не втрачаємо.

      – Чудовий план, Ваше Преосвященство.

      Сульт відповів йому холодним поглядом.

      – Звичайно. Тобі � СКАЧАТЬ