Ті, що не мають коріння. Наоми Новик

Чтение книги онлайн.

      Прокинулась я повільно, спокійно, тихо; у вікно наді мною проникало сонячне світло, і я лише поступово усвідомила, що в моїй кімнаті Дракон.

      Він сидів біля вікна у маленькому робочому кріслі та зло на мене дивився. Я сіла, потерла собі очі й подивилась у відповідь так само зло. Він показав малесеньку книжечку, яку тримав у руці.

      – Чому ти обрала це? – запитав він.

      – Там була купа нотаток! – сказала я. – Я подумала, що вона має бути важливою.

      – Вона не важлива, – відповів він, хоча я йому не повірила, попри те, яким розлюченим через це він видавався. – Вона ні до чого не придатна – вона була непридатною всі п’ятсот років від моменту її написання, і за століття вивчення вона так і лишилася ні до чого не придатною.

      – Ну, вона не була ні до чого не придатною сьогодні, – промовила я, склавши руки на грудях.

      – Звідки ти знала, скільки розмарину використати? – запитав він. – Скільки лимона?

      – Ви записували всілякі цифри в тих таблицях! – сказала я. – Я подумала, що це не бозна-як важливо.

      – У таблицях ідеться про невдачі, недолуга ти дурепо! – закричав він. – Жодні з них не мали бодай якогось ефекту – у жодному співвідношенні, у жодній суміші, з будь-яким замовлянням. Що ти зробила?

      Я витріщилася на нього.

      – Я використала достатньо, щоб забезпечити гарний запах, і змочила їх, аби посилити його. А ще скористалася наспівом на сторінці.

      – Там немає жодного замовляння! – сказав він. – Два звичайнісіньких склади, без жодної сили…

      – Коли я поспівала його достатньо довго, воно спричинило потік чарів, – розповіла я. – Я співала його на мотив «Многая літа», – додала я. Він іще більше почервонів і розлютився.

      Наступну годину він розпитував мене в найменших подробицях, як я скористалася заклинанням, засмучуючись дедалі більше: СКАЧАТЬ