Коли звірі розмовляли: Українські народні казки про тварин. Сборник

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ мене дід, іду я до світлого царя найматися.

      – Піду і я! Буде нас двоє, легше до царя потрапимо, легше на службу станемо! – мовить ведмідь.

      – Ставай за мною! – каже впевнено півень.

      Ідуть двоє. Попереду півень, за ним ведмідь. Пройшли один ліс, пройшли другий, пройшли і третій. В четвертому лісі, біля самих полонин, зустрічають вовка.

      – Куди, півнику, з моїм вуйком путь тримаєш?

      – Прогнав мене дід, іду я до світлого царя на службу найматися! – відповідає півень.

      – Візьміть і мене з собою. На полонині нічим поживитися, вівчарі пильно вартують овець! – каже вовк.

      – Що ж, коли просишся, ходи! Ставай третім!

      Ідуть втрьох: півник, ведмідь і вовк. Перейшли полонину, подалися одною яругою, другою, третьою. В четвертій ярузі зустрічають лисичку.

      – Куди ти, півнику, з вуйком ведмедем і братиком вовком ідеш? – питає лисиця.

      – Прогнав мене дід, іду я до світлого царя на службу найматися.

      – Візьміть і мене! В селі люди замки на всі курники повішали, гусей, качат позамикали. Доведеться з голоду помирати! – скаржиться лисиця.

      – Ставай четвертою! – мовить півник. – Будеш у нашій компанії!

      Ідуть вже четверо: півник, ведмідь, вовк і лисичка. Перейшли звори, перейшли ріки, поля і ниви. Коли бачили садиби, обминали їх, щоб не потрапити людям на очі. Нарешті добралися до царських палат.

      Вилетів півень на золоті ворота, закукурікав:

      – Кукуріку, я тут, світлий царю!

      Почув цар й каже своєму слузі:

      – Іди, запитай, що хоче півень.

      Півник каже:

      – Прогнав мене дід з дому, прийшов я царю служити.

      Наказав цар, щоб півня впустили між курей.

      Коли підійшли до курника, каже півень царському слузі:

      – Впусти в курник і мою сестричку лисичку!

      – Най іде!

      Залізла лисичка в курник і всіх курей передушила.

      На другий день рано-вранці вилетів півник на царські ворота й кричить:

      – Кукуріку, я тут, світлий царю!

      Прокинувся цар і наказав замкнути півня в стайню до коней.

      Просить півень царського слугу:

      – Впусти до стайні й мого братика вовка!

      Впустив слуга разом із півнем до стайні й вовка, а сам пішов. А вовк загриз усіх коней.

      Рано-вранці півень знову на царських воротах виспівує:

      – Кукуріку, я тут, світлий царю!

      Розізлився цар, що півень йому заважає спати, наказує слузі:

      – Замкни того півня, та так, щоб більше не будив мене вранці!

      Думав слуга, думав, куди б закрити півника, й вирішив замкнути його разом із волами.

      Повів слуга півника до стайні, в якій були воли. Просить півень слугу:

      – Впусти спершу до стайні мого вуйка ведмедя, а потім я й сам зайду.

      Слуга погодився, і зайшли ведмідь СКАЧАТЬ