Сині етюди. Хвильовий Микола

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Це значить воля й свобода. Як ти набиваєш собi пельку, то й iншим не перешкоджай. О!

      Микита хитає головою:

      – Правильно!…Вони рiжуть корову.

      В колонiї сiдають обiдати. Виховательки, дiти.

      Анфиса Павлiвна подивилась на Павлину Анфисiвну та й подавилась. Павлина Анфисiвна сама ж невиннiсть: вона ж не знала, що Анфиса Павлiвна дитячу котлету їла.

      Анфиса Павлiвна запивала водою:

      – Хотiла попробувати… Павлина Анфисiвна:

      – Так, так…

      …Приїздить до дiтей якась мама. Виховательки люб’язно усмiхаються.

      – Ваша дитина прєлєсть, прямо удiвiтєльно.

      Мама млiє…

      …Набiгає хмара лiтня, пахне дощем. Кричать галки, над деревами лiтаючи – перед громовицею…

      …Тiльки в тьотi Басi нема корзини, а в iнших є. У корзинах – варення, котлети, бiлий хлiб та iнше…

      …Навiщо?..

      …До тьотi Басi приїхав знайомий. Було мiсячно, всi були над ставком. Мiсце гарне, помiщицьке: нагадує помiщикiв. Знайомий сказав:

      – Уся Україна повстанська, запорiзька. Куди не глянь – усюди бандити. Мабуть, i за цими березами сидять, щоб вискочити, щоб перерiзати всю колонiю.

      Павлина Анфисiвна скрикнула:

      – Ах!

      Це вона кокетує. Всi це знають, не звертають уваги. Знайомий серйозничає:

      – Чудний українець – то вiн флегматик не знать який, то вiн злодiй з великого шляху… то вiн революцiонер… Тьотя Бася захвилювалась:

      – Що то є українець? Пролетар-революцiонер.

      Знайомий сперечався, тьотя Бася назвала його «соглашателем», лається ще; iде на терасу.

      Анфиса Павлiвна глибоко зiтхає (їй спати хочеться) i теж iде в кiмнату – корова.

      Павлина Анфисiвна була задоволена, взяла пiд ручку знайомого й повела в садок однiєї вiлли.

      Вiдтiля їх вигнано. Знайомий обурився.

      – Як ви смiєте! Ми ж тiльки гуляємо!

      – Iдi, iдi! Не разговарiвай!..

      Знайомий пообiцяв поскаржитись головi Вуцвику. А Павлина Анфисiвна спитала:

      – Ну, скажiть правду: ви ж не комунiст?

      Вiн тричi побожився, що вiн комунiст, але вона йому не повiрила.

      …Громовиця не прийшла – пройшла. В лiсi було тихо, мiж дерев ходив мiсяць i крапав срiбне масло в гущавину.

      Хтось ламав гiлки в лiсi – не людина, трiскало в лiсi. Вилуплювались солов’ята, i соловей уже не спiвав, i солов’ї мовчали.

      – …Якби ви знали, яка це Анфиса Павлiвна: жадна, не дай Господи. Годує дитину, а сама бiльш за дитину з’їсть: дитячу порцiю.

      …На якнайдальшiй вiллi смiялись. Пiдiйшли до тераси, а за терасою тихенька пiсня. Це надхненний Гiль.

      …Тьотя Бася не обiдала: її обiд з’їв хтось.

      Коли поодцвiтали вишнi (позривали ягоди), поналивались яблука. В яблуках мед, пасiка, бджоли, дiд сивенький – смачно…

      Летiли трутнi по шосе.

      …У вiллi мешкають два тижнi, три, мiсяць, а то й цiле лiто. Однi виїздять, iншi приїздять.

      Хто приїздить, каже:

      – По вулицях голод, СКАЧАТЬ