Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр.. Полина Жеребцова

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ їх можуть убити. Вони ж росіяни. Таємно вона приїжджає до Ґрозного і їде звідси. Більше жити ніде!

      Хейда приходила до мене. Зламала намисто. Ну що за людина!

      Син тьоті Мар’ям, Акбар, намагався «накидушкою» провести звідкілясь електрику. Але нічого не вийшло.

      Думаю про Ерика. Мабуть, він веселиться з друзями, забавляється з дівчатами.

      Днями я перечитала тритомник оповідань А. Чехова. Моє улюблене оповідання «У яру», про жінку на ім’я Ліпа. Дуже шкода її. Я завжди плачу так, наче це моя дитина померла.

28.12.

      Хлопці з двору, Іслам і Казбек, не дають спокою. Тут таке: Хейда і Лунет прийшли до Акбара. Він удома.

      Набирають у нього води. Чомусь у квартирі тьоті Мар’ям, на першому поверсі, вода капає, а в нас ні. І на верхніх поверхах води немає. Усі йдуть до них по воду. Черга з відрами в під’їзді.

      А Іслам і Казбек пішли за дівчатами і давай до них чіплятися. Лунет зраділа, а Хейда нажахано заскочила до мене. Сховалась. Казбек та Іслам стали ломитись у наші двері. То води попити попросили, то ялинку побачили. Кажуть:

      – Чому у вас ялинка стоїть прикрашена?! Не годиться!

      – Завжди стояла ялинка на Новий рік і буде стояти! – виштовхнула я їх.

      Потім вони постукали і ввалилися знову.

      – Я не вийду! – каже Іслам.

      – Забирайся! – кричу я. – Пішов геть!

      У мене вже руки болять їх виштовхувати зі своєї квартири.

      А він:

      – Я до вас у гості!

      – Забирайся, а то я з мамою до вас у гості прийду! – говорю.

      – Стусана одержиш!

      А я:

      – Це ти одержиш стусана! – і вдарила його прямо по пиці.

      Він як завиє:

      – У вас у квартирі цигарковим димом пахне!

      – Звичайно, пахне, – кажу. – Ти ж сюди зайшов! – і як дала йому стусана. Іслам і Казбек прожогом вилетіли за двері.

      Хейда так і не змогла вийти по свої відра. Сидить у мене. Хлопці її біля моїх дверей ловлять. За ноги хапають.

      16.00. Я і Хейда вирішили поскаржитися тьоті Іслама й Казбека. Вони – поганці.

      16.30. Ходили ми з мамою до тьоті цих хлопців. Хейда забоялася скаржитись. Вирішила залишитися «хорошою».

      Ще до нас якийсь чолов’яга днями у двері стукав. Дуже підозрілий.

29.12.

      Історія з Ісламом триває!

      Зараз мама пішла на ринок – у кафе, на роботу. Там пиріжки печуть і продають.

      Відчинили ми свої вхідні двері, а вони – геть брудні. Відразу видно: хтось ноги в кросівках об них витер! Те, що вчора Казбек та Іслам нам на двері плювали й сякалися, я відразу прибрала, відмила. Тож це «новий привіт» від сусідів! Отже, коли хлопців удома насварили старші, вони вирішили помститись. Розізлилися – прийшли, побили нам двері, перед тим довідавшись, що нас немає вдома (ми були в тьоті Алі на другому поверсі й чули удари). А вночі ще й багном вимазали!

      Поля

30.12.

      Скільки роботи мені сьогодні! Жах!

СКАЧАТЬ