Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.. Антология
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст. - Антология страница 37

СКАЧАТЬ Добромилі. Католик із діда-прадіда, він виступає ревним захисником православної Русі-України і запеклим противникомунїї. Збирає давні книги і рукописи, пильно вивчає історію рідного краю, закладає у Добромилі православний монастир. У 1606-му і 1607р. бере участь у повстанні польської і української шляхти проти короля Сигізмунда III. Два роки відбув в ув'язненні, але до кінця життя залишився ворогом Сигізмунда IIIі оборонцем Русі. Від 1611р. розпочав активну видавничу діяльність (видав «Хроніку» Я. Длугоша, «Хроніку» В. Кадлубка, твори С Оріховського), написав поему «Геркулес».

      У 1613 р., коли після невдалого московського походу збунтувалося польське військо, Ян Гербурт написав відомий «Розмисл про народ руський».

      Писав польською і українською мовами (Поезію, що подається, переклав Р. Радишевський).

ПРАКТИКА РАКУСЬКА[4]

      Роздавання вакансій – то хитра затія,

      За харчі ті майбутні невільники мліють.

      Беруть хліб в заслужених ще вчорашні слуги,

      Вже тому ніщо панства доброго заслуги.

      Короля коморники, пусті фаворити,

      Посади і почесті тринькають відкрито.

      В нас єзуїти судять, нині і керують,

      Через вірних підданих своє пропонують.

      Постійно обережні, хитрують з усього,

      Вдають, що не причетні ні до чого злого.

      Про польських єзуїтів можна так сказати,

      Ракушанам чи папі лиш би присягати…

      Як ті вовки голодні, затяті й суворі,

      Чигають на овечки слабуваті й хворі.

      Так, гидкий ракушанин за свої фортелі,

      Він загибель вітчизні таким чином стелить.

      Його злить наша вольність, права і свободи,

      Хоче Польщу обкрутити, як інші народи.

      В нього – платні шпигуни і махлярі вражі,

      Яких рано чи пізно великий бог вкаже.

      Вітчизно ти дорога! Вітчизно кохана,

      Як королем-деспотом маєш буть вкарана,

      Краще місяць турецький хай сюди наплине,

      Ніж орел чорним кігтем знов ярмо накине.

      Не ганьба, кого в бою знищать супостати,

      Краще вмерти на місці, ніж довго страждати.

      Олександр Митура

      Освітній і культурний діяч першої половини XVII ст., видавець Києво-Печерської лаври. Родом з Львівщини, вчителював у Львові. Написав і видав першу друковану поетичну книжку в Києві – «Візерунок цнот превелебного… отця Єлисея Плетенецького» (1618).

      Писав давньоукраїнською мовою.

      (Поезії, що подаються, переклав М. Туз.)

НА КЛЕЙНОД МИЛОСТИВИХ ПАНІВ ПЛЕТЕНЕЦЬКИХ

      Господь тілом на хресті нам здобув спасіння

      І до раю спрямував наше животіння,

      Задля нас він подолав пиху преворожу —

      Уразила сатану в серце зброя Божа.

      Задля нас і звитяга Костянтину слана,

      А від нього почата віра православна.

      Тим-то різних єресей валяться твердині,

      А сини православних квітують донині.

      Ясний місяць та зоря в клейноді одному

      Разом СКАЧАТЬ



<p>4</p>

Ракуська – австрійська.