Бог-Імператор Дюни. Фрэнк Герберт

Чтение книги онлайн.

      – Точно як ви наказали, Владико.

      – Що ж, минуло всього чотири дні, – промовив Лето. – Часто їм потрібно більше, щоб оговтатися.

      – Він був зайнятий вашою Вартою, Владико. Останнього вечора затримався допізна.

      – Дункани не люблять пересуватися по відкритій поверхні. Вони думають про речі, що можуть бути використані для нападу на нас.

      – Я знаю, Владико.

      Лето обернувся і глянув на Монео. Мажордом накинув зелений плащ поверх білого однострою. Він стояв біля розгорнутого бульбашкового покривала, точнісінько там, де зобов’язаний був стояти під час цих екскурсій.

      – Ти дуже сумлінний, Монео, – сказав Лето.

      – Дякую, Владико.

      Вартівниці та придворні трималися на шанобливій відстані за повозом. Більшість із них намагалася навіть уникнути такої віддалі, з якої можна було почути розмову Лето з Монео. Не те що Айдаго. Він розставив вартівниць-Рибомовок обабіч Королівської Дороги, наказавши їм розосередитись. А сам стояв, вдивляючись у повіз. Айдаго мав на собі чорний однострій з білою облямівкою. За словами Монео, це дарунок Рибомовок.

      – Вони дуже його вподобали. Він добре робить свою справу.

      – Що саме він робить, Монео?

      – Як же, охороняє вашу персону, Владико.

      Жінки Варти носили обтислі зелені однострої з червоним Атрідівським яструбом ліворуч на грудях.

      – Вони дуже пильно стежать за ним, – сказав Лето.

      – Так. Він учить їх подавати сигнали руками. Каже, що це Атрідівський звичай.

      – Це, звичайно, правильно. Думаю, чому попередній цього не робив?

      – Владико, я не знаю…

      – Я пожартував, Монео. Попередній Дункан не відчував загрози, доки не стало надто пізно. А цей прийняв наші пояснення?

      – Як мені доповіли, Владико. Він добре розпочав свою службу.

      – Чому він носить тільки ножа в піхвах за поясом?

      – Жінки запевнили його, що лише ті, хто пройшов спеціальний вишкіл, можуть мати лазеростріли.

      – Твої перестороги безпідставні, Монео. Скажи жінкам, що його ще довго не слід боятися.

      – Як накаже мій Владика.

      Лето знав, що новий Командир Варти не тішиться з товариства придворних. Він стояв осторонь від них. Як йому відомо, більшість придворних була державними урядовцями. Вирядилися у свої найблискучіші та найрозкішніші шати спеціально для того дня, коли могли парадувати в повноті влади у присутності Бога-Імператора. Лето знав, якими ідіотськими могли видаватися Айдаго ці придворні. Проте Лето пам’ятав ще дурніші оздоби й вирішив, що сьогоднішня демонстрація загалом не найгірша.

      – Ти представив його Сіоні? – спитав Лето.

      Від згадки про Сіону Монео похмуро насупив брови.

      – Заспокойся, – сказав Лето. – СКАЧАТЬ