Бог-Імператор Дюни. Фрэнк Герберт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Муад’Діб міг піти на спочинок. Лето повернувся до свого звичайного голосу.

      – Я прийняв піщаних форелей як свою шкіру. Відтоді вони мене змінюють.

      – Як?

      – Поясню тобі в належний час.

      – Тлейлаксу казали, що ти на вигляд як піщаний черв.

      – А що сказали мої Рибомовки?

      – Сказали, що ти Бог. Чому ти називаєш їх Рибомовками?

      – Стара вигадка. Перші жриці у снах розмовляли з рибами. Так вони навчилися багатьох цінних речей.

      – Звідки ти знаєш?

      – Я є тими жінками… і всіма, що з’явилися до них і після.

      Лето почув, як Айдаго ковтає сухим горлом.

      – Я розумію, навіщо ця темрява. Ти даєш мені час пристосуватися.

      – Ти завжди був швидким, Дункане.

      «Окрім випадків, коли був повільним».

      – Як довго ти змінюєшся?

      – Понад тридцять п’ять століть.

      – Тлейлаксу сказали мені правду.

      – Вони рідко наважуються брехати.

      – Це довго.

      – Дуже довго.

      – Тлейлаксу… копіювали мене багато разів?

      – Багато.

      «Час спитати, скільки, Дункане».

      – Скільки мене було?

      – Я дозволю тобі самому переглянути записи.

      «Так воно починається», – подумав Лето.

      Здавалося, ця розмова завжди задовольняла Дунканів, але не можна було уникнути суті питання: «Скільки мене було?»

      Тіла Дунканів не відрізнялися, хоча гхоли спільного походження не передавали спогадів одне одному.

      – Я пам’ятаю свою смерть, – сказав Айдаго. – Харконненівські вістря, багато з них намагалися дістатися до тебе й Джессіки.

      Лето миттєво повернув голос Муад’Діба до гри:

      – Я був там, Дункане.

      – Я заступник, правда? – спитав Айдаго.

      – Правда, – відповів Лето.

      – Що сталося з іншим мною… тобто як він помер?

      – Усяка плоть зношується, Дункане. Це є в записах.

      Лето терпляче чекав, міркуючи, скільки часу мине, доки така пом’якшена історія перестане вдовольняти Дункана.

      – Який насправді в тебе вигляд? – спитав Айдаго. – Яке хробаче тіло описували тлейлаксу?

      – Одного дня воно стане різновидом піщаного черва. Метаморфоза вже далеко зайшла.

      – Що означає різновидом?

      – Матиме більше нервових вузлів. Буде свідомим.

      – Можна додати світла? Я хотів би побачити тебе.

      Лето скомандував рефлекторам. Кімнату наповнило яскраве світло. Чорні стіни та світлокулі були влаштовані так, щоб усе світло зосередилося на Лето, виявляючи кожну зовнішню деталь.

      Айдаго перевів погляд на фасеткове сріблясто-сіре тіло, зауважив зародки ребристих секторів піщаного черва, хвилясті вигини… СКАЧАТЬ