Бог-Імператор Дюни. Фрэнк Герберт

Чтение книги онлайн.

      – Така, як вона, потрібна Рибомовкам, Владико. Чому ви ризикуєте її втратою?

      – Змушувати до такого виходу – найпевніший спосіб утратити те, що я ціную в ній найбільше, – промовив Лето. – Вона повинна прийти до мене у повноті своїх незайманих сил.

      Нейла опустила очі.

      – Як накаже мій Владика.

      Лето розпізнав цю відповідь. Такою була реакція Нейли на все, чого вона не розуміла.

      – Вона витримає випробування, Нейло?

      – Як його описує мій Владика… – Нейла здійняла очі на обличчя Лето. – Не знаю, Владико. Звичайно, вона сильна. Лише вона вижила з вовками. Але нею керує ненависть.

      – Цілком природно. Скажи, Нейло, що вона робитиме з речами, які викрала в мене?

      – Хіба Топрі не проінформував вас про книги, що, як їм вірити, містять Ваші Святі Слова?

      «Дивно, як вона самим лише голосом може промовити слова з великої літери», – подумав Лето. Відповів сухо:

      – Так, так. Іксіанці вже мають копії, а невдовзі Гільдія та Сестринство напружено працюватимуть над ними.

      – Що це за книги, Владико?

      – Це мої слова до народу. Я хочу, щоб їх прочитали. Ще я хочу знати, що казала Сіона про карти Цитаделі, які вона забрала?

      – Вона каже, що під вашою Цитаделлю є велике сховище меланжу, а карти його покажуть.

      – Карти нічого їй не покажуть. Вона пробиватиме тунель?

      – Шукає іксіанських інструментів для цього.

      – Ікс її цим не забезпечить.

      – Існує таке сховище прянощів, Владико?

      – Так.

      – Є байка про те, як захищено ваше сховище, Владико. Сам Арракіс було б знищено, якби хтось спробував украсти ваш меланж. Це правда?

      – Так. І це знищило б Імперію. Ніхто б не вцілів – ні Гільдія, ні Сестринство, ні тлейлаксу, ні навіть Рибомовки.

      Тут вона здригнулася.

      – Я не дозволю Сіоні спробувати здобути ваш меланж.

      – Нейло! Я наказав тобі підкорятися Сіоні у всьому. Так ти мені служиш?

      – Владико? – Вона стояла, налякана його гнівом, ближча до втрати віри, ніж будь-коли. Це була криза, яку він створив, знаючи, чим це мусить закінчитися. Нейла поволі розслабилася. Бачив хід її думок, наче вона виклала їх йому найяснішими словами.

      «Остаточне випробування!»

      – Ти повернешся до Сіони й захищатимеш її життя коштом свого власного, – сказав Лето. – Це завдання, яке я поставив перед тобою і на яке ти погодилася. Саме тому тебе й обрано. Тому ти носиш клинок із родини Стілґара.

      Її права рука потяглася до крис-ножа, схованого під накидкою.

      «Наскільки певним є те, – подумав Лето, – що зброя може замкнути людину у визначеній схемі дій».

      Він із захватом вдивлявся у застигле тіло Нейли. В її очах не було нічого, крім поклоніння.

      «Остаточний ригористичний деспотизм… а я його ненавиджу!»

      – Тож іди! – ревнув він.

      Нейла СКАЧАТЬ