Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну. Том Сегев

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ у ній великим авторитетом. У цьому не було нічого дивного. Професійні вміння Бен-Ґуріона були не у формуванні нових ідей, а у їх реалізації.[312] Але його властивість робити політичний аналіз раптом забезпечила йому позицію експерта, гідного уваги. Коли одного разу Бен-Ґуріону була потрібна допомога американського консульства, про це знали там заздалегідь. У таких умовах Бен-Ґуріон прийняв одне з найважливіших рішень свого життя: він позбувся свого первісного прізвища та обрав собі єврейське, яке з цього моменту і надалі використовував для підписання своїх листів. До того часу воно було лише літературним псевдонімом.

* * *

      Йозеф Бен-Ґуріон був давньоєврейським державним діячем першого століття. Він взяв на себе керівництво Єрусалимом у тандемі з першосвященником. Саме тоді єврейські бунтівники почали організовуватися для протистояння римському правлінню. Серед євреїв спалахнув кривавий конфлікт. Історик того часу Йозеф бен Матітьяху, більш відомий як Йозефус, похвалив Бен-Ґуріона за приналежність до знатного роду, а також за те, що вільно висловлювався «за демократію»; він, «як ніхто з євреїв, мав велику сміливість і свободу духу». Бен-Ґуріон присвятив себе зміцненню Єрусалиму. Його вбили під час однієї з хвиль фанатичного божевілля, що прокотилося містом. За словами Йозефуса, Бен-Ґуріон знайшов свій кінець не тільки через високе походження, але і через «вільні висловлювання». Складалося таке враження, ніби він пішов із життя, намагаючись врятувати людей від самого себе. Йозефус перелічує лише його благородні риси як державного діяча, наче той був людиною без минулого і вже народився героєм, так само, як Бен-Ґуріон любив казати, що народився сіоністом. Зміна прізвища тоді була прийнятою практикою. Вона мала на меті відокремити людину від життя у вигнанні та створити нову єврейську ідентичність у Палестині. Ім’я історичного Йозефа Бен-Ґуріона також добре підходило Давиду Йозефу Грюну. Можливо, він читав Йозефуса задовго до цього або вперше зіткнувся з істориком у Єрусалимі. Рахель Янаіт, колишнє ім’я якої було Голда Лишанські, завзята прихильниця Йозефуса, викладала за його книгами в Єрусалимській єврейській гімназії. Бен-Ґуріон, можливо, також чув, що Міха Йозеф Бердичевський, автор, яким він так захоплювався, узяв ім’я Бен-Ґуріон 1899 року. Було і щось інше – великим противником історичного Бен-Ґуріона був Симон Бар Гіора. Йозефус зображує останнього бандитським ватажком жорстокої банди терористів, який прагнув зробити себе диктатором Палестини. Мабуть, убивця Бен-Ґуріона був одним із поплічників Бар Гіори. Давид Йозеф Грюн, беручи нове ім’я, зробив ворожнечу до «Бар-Гіора» і «Га-Шомер» частиною своєї нової ідентичності.[313]

«Очищення від бруду»

      Друкарня та приміщення редакції «Га-Ахдут» деякий час розташовувались у кварталі Ізраїлю Езрат, на північ від дороги на Яффу. Мабуть, це невипадково, бо то була відносно недорога і ліберальна зона. Там також мешкали дехто із членів штабу. Старожил Яків Єгошуа згадував, СКАЧАТЬ