Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну. Том Сегев

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ та представників Харедім, ненавиділи сіонізм. Упродовж своїх перших двох років у Палестині Бен-Ґуріон мандрував країною, але жодного разу не заїжджав до Єрусалиму. Він мав справи з арабами й побожними євреями у Яффі та Петах-Тіква, вважаючи, що цього цілком достатньо. Його перший візит до міста відбувся лише невдовзі після повернення з Плоньську. Наприкінці 1908 року Бен-Ґуріон поїхав туди, щоб підготуватися вдвох із Бен-Цві до майбутнього з’їзду «По’алей Ціон» у Седжері. На відміну від озера Кінерет, красу якого він яскраво описав, Єрусалим не надихнув його. У наступному листі він поділився з батьком своїми враженнями від піднесеної зустрічі у Яффі з Хаїмом Нахманом Бяликом, але про свій візит до Єрусалиу навіть не згадував.[298] Тим часом Палестина різко змінилася.

      На початку 1908 року Сіоністська організація відкрила у Палестині офіційне бюро, яке очолив Артур Руппін, німецький економіст і юрист. Це призначення означило потребу в практичних засобах просування сіоністської мрії, що постійно зростала. До цього часу більшість своїх зусиль рух покладав на дипломатію. Палестинське бюро, що діяло у Яффі, отримувало добре фінансування і незабаром стало відігравати важливу роль у країні. Зрештою Руппіна стали вважати батьком нових єврейських поселень. Серед його досягнень – створення єврейських навчальних ферм, одна з яких розташувалася 1909 року на південному березі озера Кінерет, та інших трудових елементів. Її члени жили комуною, яку називали Деганія, «матір кибуцу».[299]

      Одного дня того страшного тижня, який Бен-Ґуріон та його товариші пережили в Седжері у квітні 1909 року, кілька десятків євреїв з Яффи зібралися на пляжі на півночі від міста, щоб взяти участь у лотереї для земельних ділянок, на яких вони планували побудувати новий квартал Ахузат Байт.[300] Це був зародок Тель-Авіва, першого суто єврейського міста. Бен-Ґуріон стежив за цими подіями, але з практичного боку він на разі не виходив за межі його крихітної політичної партії.

      Під час Песаху Конвенція «По’алей Ціон» вирішила видавати у Єрусалимі періодичне видання івритом під назвою «Га’Ахдут» (єдність). Кілька людей, яких Бен-Цві запросив приєднатися до штабу, відхилили його пропозицію, тому він запропонував Бен-Ґуріону приїхати до Єрусалиму. Бен-Ґуріон розмірковував, як краще відмовити. Він розумів, що його запрошують тільки тому, що Бен-Цві хоче мати добропорядного працівника. Але для його згоди потрібно було небагато. Бен-Цві запропонував робити те, що він добре вмів і любив, адже був досвідченим письменником, і майбутнє єврейського народу цікавило його більше, ніж майбутнє корів та курей мошав. Робота над газетою мала допомогти йому досягти поставлених цілей. Йому було двадцять чотири роки. Міське життя було непоганим порятунком від самотності.

* * *

      Бен-Ґуріон не брав участі у створенні журналу, бо коли він дістався Єрусалиму, майже все було готове. З Російської імперії незабаром мав приїхати інший партійний лідер, з того ж міста, що і Бен-Цві. Яків Віткін, який незабаром СКАЧАТЬ