Аутсайдер. Стивен Кинг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ й муки його скінчилися. Хоч якась утіха. У Пітерсонів двійко хлопців, самі знаєте, обоє руді, з такими жахливими морквяними маківками, але перший син – Олівер, так його звати, – він старший років принаймні на п’ять. Він колись приносив нам газети. А у Френка є велосипед, отой із високим кермом і вузьким сидінням…

      Детектив Андерсон: Називається «сидіння-банан».

      Стенгоуп: Того я не знаю, але знаю, що воно було такого яскравого зеленого кольору лайма – ото гидка барва, а ще з наліпкою. «Старші класи Флінт-Сіті». Тільки він уже ніколи не попаде до старших класів, атож? Бідолашний, бідолашний хлопчик.

      Детектив Андерсон: Місіс Стенгоуп, не бажаєте зробити невеличку перерву?

      Стенгоуп: Ні, я хочу вже закінчити. Мені треба додому, годувати кішку. Я завжди її годую о третій, вона зголодніє. І непокоїтиметься, де я є. А можна у вас носовичок попросити? Щось я розклеїлася. Дякую.

      Детектив Андерсон: Ви помітили наліпку на сидінні велосипеда Френка Пітерсона, бо…

      Стенгоуп: Ой, ну, тому що він на ньому не сидів. Котив свій велосипед по парковці біля «Джералда». У нього ланцюг порвався, волочився асфальтом.

      Детектив Андерсон: Ви помітили, у що він був одягнений?

      Стенгоуп: У футболку з якимось рок-н-рольним гуртом. Я тих гуртів не знаю, тож не можу сказати, з яким саме. Якщо для вас це важливо, то вибачайте. А на голові була бейсболка з логотипом «Рейнджерів». Він відсунув її на потилицю, і я бачила всю ту руду шевелюру. Знаєте, зазвичай морквяні маківки рано лисіють. Але йому вже тим не треба перейматися, правда? Ох, який жаль. Менше з тим, на іншому кінці парковки стояв брудний білий фургон. З нього вийшов чоловік і підійшов до Френка. Він…

      Детектив Андерсон: Ми до цього ще доберемося, але спершу я хочу розпитати вас про фургон. Який він був, без вікон?

      Стенгоуп: Так.

      Детектив Андерсон: А написів на ньому не бачили? Ніякої назви компанії чи щось таке?

      Стенгоуп: Ні, не помітила.

      Детектив Андерсон: Окей, поговоримо про того чоловіка. Ви його впізнали, місіс Стенгоуп?

      Стенгоуп: Так, звісно. Це був Террі Мейтленд. На Західному боці всі знають Тренера Ті. Його так навіть у старших класах називають. Він там викладає англійську, ну, ви в курсі. Мій чоловік працював разом із ним, поки не вийшов на пенсію. Його кличуть Тренером Ті, бо він займається з гравцями Малої ліги, а коли там справи кінчаються – то з бейсбольною командою Міської ліги, а восени навчає малечу грати у футбол. У тієї ліги теж якась назва є, та я не пам’ятаю.

      Детектив Андерсон: Повернімося до того, що ви бачили у вівторок по обіді…

      Стенгоуп: Та розповідати небагато. Френк перемовився з Тренером Ті й показав на порваний ланцюг. Тренер Ті кивнув і прочинив задні дверцята білого фургона, який аж ніяк не міг йому належати…

      Детектив Андерсон: Чому ви так вирішили, місіс Стенгоуп?

      Стенгоуп: Тому що на ньому були оранжеві номери. СКАЧАТЬ