Аутсайдер. Стивен Кинг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Ралф і так уже картав себе за те, що не зміг цього передбачити. Почуття провини було нелогічне: не вийде просто зазирнути в очі чоловіку, який прийшов до тебе на пікнік по завершенні сезону Малої ліги, і збагнути, що він замислює невимовне зло – випещує його, вигодовує, наглядає за розвитком. Але брак логіки не міг зарадити почуттям Ралфа.

      Тож зараз Андерсон нахилився до копів, які сиділи попереду, тицьнув пальцем і сказав:

      – Он. Спробуй місця для інвалідів.

      Офіцер[8] Том Єйтс, який сидів біля водія на «місці стрільця», відповів:

      – Босе, за це штраф у двісті баксів.

      – Гадаю, цього разу нам пробачать, – мовив Ралф.

      – Та я жартую.

      У Ралфа не було настрою для дотепних поліцейських пересварок, тож він змовчав.

      – Місця для калік – слухаюсь! – сказав Рамадж. – Бачу двійко вільних.

      Він зайняв одне машино-місце, і троє чоловіків вийшли з автівки. Ралф помітив, що Єйтс відкинув застібку на руків’ї свого «глока», і похитав головою:

      – Ти здурів? На матчі людей з півтори тисячі.

      – А що як він почне тікати?

      – То наздоженете.

      Притулившись до капота, Ралф дивився, як двоє поліцейських Флінт-Сіті рушили до поля, прожекторів і забитих трибун, де тільки дужчали оплески й кричалки. Поспішний арешт убивці Пітерсона був рішенням, якого він і Семюелз дійшли разом (хоч і неохоче). Ідея про арешт під час матчу повністю належала Ралфові.

      – Ідете? – озирнувся Рамадж.

      – Ні, не йду. Ви робіть свою справу, не забудьте гарненько і гучненько зачитати йому права, а тоді ведіть сюди. Томе, як поїдемо, ти сядеш до нього на заднє сидіння. Я сидітиму попереду з Троєм. Білл Семюелз чекає на мій дзвінок, він зустріне нас у відділку. Далі ним займатиметься начальство. А от арешт – на тобі.

      – Але ж це ваша справа, – сказав Єйтс. – То чого ви не хочете власноруч схопити виродка?

      Ралф стояв непорушно, склавши руки навхрест.

      – Тому що чоловік, який зґвалтував Френкі Пітерсона гілкою і роздер йому горло, чотири роки тренував мого сина – два в Юніорах і ще два в Малій лізі. Він торкався мого сина руками, показував йому, як тримати битку, тож я за себе не відповідаю.

      – Ясно, ясно, – сказав Трой Рамадж і пішов із Єйтсом до поля.

      – Агов, іще мене послухайте.

      Вони озирнулися.

      – Там одразу й надягнете на нього наручники. Спереду надягнете.

      – Це проти правил, босе, – відказав Рамадж.

      – Знаю, і мені байдуже. Я хочу, щоб усі бачили, як його ведуть у наручниках. Зрозуміло?

      Коли поліцейські пішли, Ралф дістав з-за пояса мобілку. Номер Бетсі Ріґґінз стояв на швидкому наборі.

      – Ти на місці?

      – Звісно що на місці. У машині перед його будинком. Я і ще четверо патрульних.

      – Ордер на обшук?

      – Затискаю СКАЧАТЬ