Війни Міллігана. Деніел Кіз
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Війни Міллігана - Деніел Кіз страница 20

СКАЧАТЬ можна було підлеститися, але аллен подумав, що зверхність допоможе швидше від нього відкараскатися. Що йому втрачати? Вочевидь, доктор Лінднер все одно зробить усе можливе, аби лишити Біллі тут назавжди.

      – Мене перевели сюди з Афін, – холодно почав він, – бо мене не влаштовував їхній сервіс. А у вас тут, я чув, просто чудова кухня з французьким кухарем.

      Мілкі реготнув, від чого його жир затрусився.

      – Ну що ж, містере Мілліган, я не знаю, навіщо вас сюди відправили, і мені начхати, що там кажуть про ваші множинні особистості. Усе, що я маю знати, – чи можете ви нести відповідальність за свої злочини і чи становите небезпеку для інших.

      аллен кивнув.

      З обличчя Мілкі зникла усмішка.

      – Дозвольте поставити вам кілька запитань. Яке сьогодні число?

      – 30 жовтня 1979 року.

      – Назвіть п’ятьох президентів США з ХХ століття.

      – Картер, Форд, Ніксон, Кеннеді, Ейзенхауер.

      – Відповідайте швидко: столиця Греції?

      – Афіни, – відразу відповів аллен. – Столиця Індії?

      – Нью-Делі, – миттю зреагував Мілкі. – Я дуже добре знаю географію. Столиця Куби?

      – Гавана. Я теж нічогенький. Канада?

      – Оттава. Пакистан?

      – Ісламабад. Столиця Норвегії?

      – Осло, – відповів Мілкі. – Непал?

      – Катманду, – не здавався аллен.

      Вони пройшли ще кілька раундів, і аллен загнав славетного психіатра США та закордону у глухий кут:

      – Столиця Замбії?

      Товстун почервонів – вочевидь, усвідомив свою поразку.

      – Ну добре, містере Мілліган, немає сенсу продовжувати цей тест. Я не бачу жодних ознак психозу чи недієздатності. На суді я скажу, що вам тут не місце і що ви можете повернутися у Афінський центр. І я скасую всі ваші препарати.

      аллен аж заковзав на стільці від радості. Їм з Річардом сьогодні неабияк пощастило. Йому страшенно кортіло розповісти своєму маленькому другові, що сталося, і він запитав:

      – То на сьогодні ми закінчили?

      – Тільки після того, як ви назвете столицю Замбії.

      – Вибачте, док, але я і сам її не знаю, – з усмішкою мовив аллен, виходячи з кімнати.

      – Упіймав мене на мою ж вудку!

      – Ну, таке життя. Іноді виграєш, іноді програєш, – мовив аллен уже з дверей.

      – Шкода псувати вашу перемогу, містере Мілліган, але столиця Замбії – Лусака.

      Розгублений аллен попрямував у свою кімнату. Однак загалом усе пройшло непогано. Його адвокати будуть раді почути такий відгук Мілкі.

      Він зателефонував Алану Ґолдсбері та сказав обов’язково викликати Мілкі на наступне слухання 3 листопада.

      Це вже точно треба відсвяткувати. Час серйозно задуматися над виготовленням того шмурдяка.

      (2)

      Після СКАЧАТЬ