Війни Міллігана. Деніел Кіз

Чтение книги онлайн.

      Біллі-М вийшов з кімнати й озирнувся. Навколо все було дивним. «Щоразу, як я прокидаюся, – у мене неприємності. Щоразу, як я прокидаюся, мені кажуть, що я щось накоїв».

      Йому хотілося побачитись із Мері. Вона писала, що їй уже краще і що її виписали. Біллі дуже хотів би, щоб вона приїхала провідати його в Лімі – йому стало б легше у її присутності.

      Почулося брязкання ключів. Він повернувся й побачив, що до нього йдуть двоє наглядачів. Той, що нижче, сказав:

      – Ось де він, Карле.

      – Стань на шухер, – відповів інший.

      Низький кивнув і став біля дверей у головну залу. Карл наближався. Біллі-М побачив, що з-під його картуза звисає довге кучеряве волосся. Він підійшов та сперся однією рукою на стіну у Біллі-М за спиною. Його сорочка смерділа потом.

      Господи, хоч би він мене не чіпав…

      – Міллігане, я хочу поговорити про дещо, це вкрай важливо для тебе, – відсутність переднього зуба робила його усмішку схожою на вищир.

      – Про що? – він намагався не виказати страху.

      Усмішка зникла, вищир лишився, голос став серйознішим:

      – Про твоє здоров’я.

      – Що ви маєте на увазі? – Біллі-М пробував відсунутися від нього.

      Карл витяг з-за спини ручку від швабри й підніс її до підборіддя Біллі-М, притиснувши його до стіни.

      – Такі психи, як ти, довго тут не живуть. Якщо ти хочеш зберегти здоров’я, виродку, тобі потрібне «в’язничне страхування від нещасних випадків» Карла Льюїса, – він опустив дрючок та постукав ним об долоню іншої руки. – Хтозна, коли саме до тебе ззаду підкрадеться якийсь недоумок та жахне стільцем об голову чи переріже горлянку уламком скла. І думаєш, йому потрібна для цього причина? Ні. Може, йому просто не сподобався твій вигляд. Ти навіть не уявляєш, на що здатні психи за шоколадний батончик. Якщо гратимеш за правилами – я можу зробити так, що з тобою такого ніколи не трапиться.

      – Й-як?

      – Ти всього лише гидкий жалюгідний ґвалтівник. На твоє життя всім начхати. Я знаю, що ти продаєш картини, а значить, можеш заплатити. Так от, перші п’ятдесят баксів віддаси у п’ятницю. І не жартуй зі мною, виродку, – він плюнув Біллі-М під ноги, розвернувся й пішов геть разом зі своїм приятелем.

      Біллі-М з’їхав по стіні на підлогу. У коридорі більше нікого не було. Ноги трусилися. Хотілося вбити себе. Так само, як тоді, коли йому розповіли, що він заподіяв тим трьом жінкам. Але ні. Мері якось сказала: «Ти маєш жити, Біллі. Одного дня ти зможеш повернути борг суспільству. Тебе вилікують, і ти знов зможеш жити. Вільним і цілісним».

      Доктор Кол теж порадив йому: «Зіграй з ними в їхню дурну гру й виживи, Біллі».

      Аби тільки Учитель повернувся…

      – Я ще не безнадійний, – прошепотів він. – Я не програв. Я ще можу битися.

      Розділ 4

      Рука містера Браксо

      (1)

СКАЧАТЬ