Любов іншого виміру. Тетяна Миколаївна Бережна

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ заперечила Ліда.

      – Нещасні, бо дурні. Так себе не цінувати! Є ж безліч засобів запобігти вагітності!

      – Ось чому ти в нас така умна? – вибухнула Ліда – По-твоєму, я теж дурна?

      Ліда знову заплакала, по-дитячому, щиро. Олена підскочила до неї, пригорнула до себе.

      – Ну що ти! Тебе це зовсім не стосується! Хіба ти знала, що таке станеться? Просто ти дуже молода і довірлива. Повір мені, цей негідник ще отримає своє!

      З глибини фантастичних фіолетових очей Олени спалахнули холодні, сталеві зірочки, вона ніжно поцілувала подругу у чоло. Та відсахнулася від неї і крізь сльози засміялася:

      – Ти ж стріляєшся током!

      – Може, це через блискавки?… Хоча… – Олена кинула погляд за вікно – дощ ущух. – Поглянь, Лідо, яка чарівна веселка! Годі тобі мучитися, горе у минулому, а майбутнє буде чудовим! Ми з тобою молоді, гарні, все життя попереду…

      Відповівши Олені вдячною усмішкою, Ліда підійшла до вікна. Сонце перетворило світ на розкішну скарбницю: мільйони краплин, щедро розкиданих дощем по деревах та кущах, блищали коштовними діамантами. Стало чутно, як на різні голоси зраділо все живе: загавкало, защебетало, задзижчало, зареготало і раптом зовсім близько заспівало. Сповнений багатозвуччям простір, здавалося, збільшився в обсязі.

      Ліда на повні груди вдихнула озонову свіжість і повернулася до подруги.

      – У мене відлягло від серця! Це ти так повліяла на мене, Оленко! Ніколи, чуєш, ніколи не розрішу мужику торкнутися до себе! Ненавижу їх усіх! Всі вони подонки, всі обіжають нас, жінок! Буду їм усім мстити! – гордовито вигукнула.

      Олена не відреагувала на «страшні» Лідині слова, бо у веранду несподівано влетів білосніжний голуб завбільшки з кібця. З рожевого дзьобика птаха випав чорний пролісок. Олена перехопила чудну квітку, піднесла до обличчя, вдихнула її аромат. Дивовижний голуб покружляв над нею і вилетів у розчинене вікно, та Олена встигла помітити на його грудях криваву ранку.

      – Лідо, чому чорний пролісок влітку пахне, як конвалія? Як гадаєш?

      Глава 6

      Люцифер, сидячи поряд з водієм у чорній «БМВ», нічого не помічав навкруги. Його опанували роздуми про Олену. Водій зацікавлено косив на нього очі.

      – Шеф, с Вами что-то случилось во время прогулки?

      – Случилось, я встретил девушку…

      – Так в чем проблема, шеф? Вы – красавец, зелени валом, – жваво зауважив водій.

      – Мои красивые глаза произвели на нее впечатление, но для нее это не главное, и деньги не главное…

      – А! Все они одинаковые, за деньги готовы сделать всё, что угодно! Может, поедем к девочкам в сауну, шеф? Чтобы еще раз убедиться…

      – Серый, не умничай. Что ты знаешь о женщинах? – виплюнувши прізвисько водія, зневажливо кинув Сатана. – Если бы все женщины были похожи на проституток из саун, не было бы любви.

      – Верите в любовь, шеф?

СКАЧАТЬ