Убивство Роджера Екройда. Аґата Крісті

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ що ще? Питання про самогубство, як на мене, не стоїть?

      – Ніхто б сам себе так не заколов, – запевнив я. – Це, без сумніву, вбивство. Але який мотив?

      – Ворогів у Роджера не було взагалі, – тихо промовив Блант. – Вочевидь, це грабіжники. Але що шукали ті злодії? Здається, нічого не чіпали.

      Він оглянув кімнату. Реймонд продовжував розкладати папери на письмовому столі.

      – Схоже, нічого не зникло. Жодна з шухляд не має ознак злому, – нарешті зауважив секретар. – Якась загадка.

      Блант ледь кивнув головою.

      – На долівці кілька листів, – зазначив він.

      Я подивився вниз. Три чи чотири листи й досі лежали там, де їх впустив Екройд раніше ввечері.

      Але синій конверт із листом місіс Феррас зник. Я саме збирався дещо сказати, як у будинку пролунав дзвінок. У холі прозвучали голоси, а тоді з’явився Паркер із місцевим інспектором поліції та констеблем.

      – Добрий вечір, джентльмени, – привітався інспектор. – Мої співчуття! Містер Екройд був гідним, добрим джентльменом. Мажордом каже, що це вбивство. Ви заперечуєте нещасний випадок чи самогубство, докторе?

      – Повністю, – відповів я.

      – Ох! Погані справи.

      Він підійшов і став над трупом.

      – Його чіпали? – різко запитав він.

      – Лише щоб переконатися, що ознак життя немає, – проста процедура. Тіла я взагалі не торкався.

      – Ага! І все вказує на те, що вбивця втік… принаймні поки-що. А тепер розповідайте все детально. Хто знайшов труп?

      Я ретельно виклав усі обставини.

      – Повідомлення телефоном, кажете? Від мажордома?

      – Повідомлення, якого я не робив, – палко запевнив Паркер. – Я не наближався до телефону весь вечір. Інші підтвердять це.

      – Дуже дивно. Докторе, голос був схожий на Паркерів?

      – Гм… не стверджуватиму, що я зауважив. Просто я сприйняв це за належне.

      – Природно. Гаразд, то ви дісталися сюди, зламали двері та знайшли бідолашного містера Екройда в такому стані. Докторе, як довго, гадаєте, він мертвий?

      – Принаймні півгодини… можливо, більше, – відповів я.

      – Двері було замкнено зсередини, кажете? А вікно?

      – Я особисто зачинив його та замкнув на шпінгалет раніше ввечері на прохання містера Екройда.

      Інспектор підійшов до вікна та відслонив штори.

      – Що ж, зараз його відчинено, – зазначив він.

      І справді, вікно було відчинено, а нижню раму піднято до упору.

      Інспектор витягнув кишеньковий ліхтарик і підсвітив підвіконня знадвору.

      – Без сумніву, він пішов цим шляхом, – констатував, – і ввійшов теж. Бачите оце?

      У світлі потужного ліхтарика проступало кілька чітких слідів. Схоже, то було взуття з гумовими шипами на підошвах. Особливо чіткий слід вів досередини, інший, який трохи перекривав його, – назовні.

      – Ясно як божий день, – СКАЧАТЬ